непохитний[непохи́тний]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
непохи́тний -а, -е. 1》 Якого не можна похитнути; стійкий. 2》 Який проявляє стійкість, твердість у чому-небудь (про людей). || Який виражає твердість, незламність; власт. такій людині. 3》 Те саме, що непорушний 3). 4》 Який твердо встановився; незмінний.
НЕПОХИ́ТНИЙ, а, е. 1 . Якого не можна поколивати, похитнути; стійкий. Військові кораблі стояли непохитні на хвилях, байдужі до осіннього шторму (В. Кучер). 2. Який виявляє твердість, наполегливість у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо. Він не був непохитний, міцний, як той дуб. Душа його була мов у пропасниці (О. Довженко); Марія Іванівна була непохитна у своїй рішучості (О. Полторацький); // Який виражає твердість, незламність; власт. такій людині. Мати гордовито дивилась на неї зверху, ніби давала дочці своїм видом взірець непохитної завзятості (І. Нечуй-Левицький); Скрушно махав [боєць] рукою. Непохитна зверхність відчувалася в цьому його рухові (О. Гончар). 3. Якого не можна змінити, переступити, не додержати (про обіцянку, присягу, слово тощо); непорушний (у 3 знач.). Турботи товариської і непохитної дружби ні з чим зрівняти не можна (Д. Ткач). 4. Який твердо встано…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| непохи́тній | жін., давальний |
| непохи́тна | жін., кличний |
| непохи́тній | жін., місцевий |
| непохи́тна | жін., називний |
| непохи́тною | жін., орудний |
| непохи́тної | жін., родовий |
| непохи́тну | жін., знахідний |
| непохи́тному | чол., давальний |
| непохи́тний | чол., кличний |
| непохи́тнім | чол., місцевий |
| непохи́тному | чол., місцевий |
| непохи́тний | чол., називний |
| непохи́тним | чол., орудний |
| непохи́тного | чол., родовий |
| непохи́тного | чол., знахідний |
| непохи́тний | чол., знахідний |
| непохи́тному | сер., давальний |
| непохи́тне | сер., кличний |
| непохи́тнім | сер., місцевий |
| непохи́тному | сер., місцевий |
| непохи́тне | сер., називний |
| непохи́тним | сер., орудний |
| непохи́тного | сер., родовий |
| непохи́тне | сер., знахідний |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…, погроз. Не треба нікого рятувати, не треба нікому давати до нюхання етер. Лишається єдиний правдивий, вірний, щирий, сердешний, незрадливий, незамінний, незаступний, незабутній, непохитний, беззакидний, безхибний, безцінний приятель – дим. Подивився в вікно.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger