неправий[непра́вий]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
НЕПРА́ВИЙ, а, е. 1. Який діє, поводить себе несправедливо, неправильно. Щоб розвіяти сумніви у Коваліва, а разом з тим затамувати власний біль, він сказав з викликом: – Ви неправі (М. Чабанівський); // у знач. ім. непра́ві, вих, мн. Ті, хто діє неправильно, всупереч справедливості. Бог кара неправих, Правим помагає (Т. Шевченко). 2. Який суперечить справедливості, правді; несправедливий. – От діти, от милі, слово від їх неправе не почуєш (Панас Мирний); – Неправе діло задумала княгиня, – сказав Добислав (С. Скляренко); Цар творив неправий суд І війною нищив люд (Л. Первомайський).
«неправий» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| непра́вій | жін., давальний |
| непра́ва | жін., кличний |
| непра́вій | жін., місцевий |
| непра́ва | жін., називний |
| непра́вою | жін., орудний |
| непра́вої | жін., родовий |
| непра́ву | жін., знахідний |
| непра́вому | чол., давальний |
| непра́вий | чол., кличний |
| непра́вім | чол., місцевий |
| непра́вому | чол., місцевий |
| непра́вий | чол., називний |
| непра́вим | чол., орудний |
| непра́вого | чол., родовий |
| непра́вого | чол., знахідний |
| непра́вий | чол., знахідний |
| непра́вому | сер., давальний |
| непра́ве | сер., кличний |
| непра́вім | сер., місцевий |
| непра́вому | сер., місцевий |
| непра́ве | сер., називний |
| непра́вим | сер., орудний |
| непра́вого | сер., родовий |
| непра́ве | сер., знахідний |
Літературні засвідчення
І був я неправий, звичайно. Ніколи не треба забувати про своє призначення і завжди пам'ятати, що митці покликані народом для того, аби показувати світові насамперед, що життя прекрасне, що само по собі воно є найбільшим і найвеличнішим з усіх мислимих благ. Дивно й жалісно часом думати, що нема…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)