неприємно[неприє́мно]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
неприє́мно Присл. до неприємний . || у знач. присудк. сл. Не подобається, викликає невдоволення, незручність і т. ін.
НЕПРИЄ́МНО. Присл. до неприє́мний. Капітан засміявся уривчасто і неприємно (Григорій Тютюнник); Розмова ця неприємно вразила Каринського (Ю. Шовкопляс); // у знач. присудк. сл. Не подобається, викликає незадоволення, незручність і т. ін. В хаті темно, хоч вікна чималі, і якось неприємно (І. Нечуй-Левицький); Мені зробилось неприємно, що я змушую чекати його двадцять хвилин (Ю. Яновський); Неприємно ходити босому по стерні (О. Довженко).
«неприємно» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| неприє́мно |
Літературні засвідчення
…те, що Йосип наполегливо пропонував допомогу (Дмитрик бачив: Йосип дійсно загорівся бажанням допомогти, але він так само бачив, як ніхто з хлопців не хотів цієї допомоги), настроювало проти нього не лише весь гурт (і то далеко ворожіше, ніж перед тим Йосипові повчання), а й неприємно разило Дмитрика (чому, він не спромігся б сказати, однак чомусь і дратувало, і разило, і сповнювало за Йосипа соромом), хоч Дмитрик сумлінно допильновував, кожного разу поборюючи в собі (інколи аж млосну) неприязнь, щоб Йосипа ненароком не надто щиро стусонули і, воліючи на мить…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger