нещасний[неща́сний]

неща́сний -а, -е. 1》 Те саме, що нещасливий 1). || Який виражає пригнічений, безрадісний стан людини. 2》 Який зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.; беззахисний, бідолашний. || Убитий горем. || у знач. ім. нещ а сний, -ного, ч. , нещ а сна, -ної, ж. Людина, яка зазнала багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін. 3》 Який приносить лихо, неприємності, невдачі і т. ін. Нещ а сний в и падок — нещастя, що сталося випадково; непередбачений збіг обставин і умов, за яких заподіяна шкода здоров'ю або настала смерть людини. 4》 у звертанні та в спол. зі сл. той, цей і т. ін., розм. Уживається для вираження зневажливого, негативного ставлення до кого-, чого-небудь. || Уживається при вираженні співчуття кому-небудь.

НЕЩА́СНИЙ, а, е. 1 . Який не має в житті радості, щастя або перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль; бідний, безталанний. [Петро:] Я – той нещасний Петро, якому Наталка припівала сю пісню, якого вона любила і обіщала до смерті не забути (І. Котляревський); // Який виражає пригнічений, безрадісний стан людини. Раїса сиділа мовчки, а рясні сльози тихо котилися по її виду, такому жалібному, нещасному, з виразом питання й муки (М. Коцюбинський). 2. Який зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.; багатостраждальний, нещасливий (у 3 знач.). Йдуть та й ідуть [заробітчани], чорні, похилені, мокрі, нещасні, немов каліки-журавлі, що відбились од свого ключа (М. Коцюбинський); По згарищу бродили якісь люди – то були, мабуть, нещасні пожильці – і розгрібали димливі купи попелу і сміття (Ю. Смолич); – Про нього [агента] вже навіть у газетах писалось, як він у Варшавській губернії обі…