низький[низьки́й]

низьки́й - а , - е . 1》 Який має малу відстань від нижньої частини до верхньої або який має висоту меншу від звичайної для таких предметів; прот. високий. || Невисокий на зріст. Низький уклін . 2》 Який міститься на невеликій, близькій від землі віддалі. || Який розташований нижче від звичайного рівня. || Те саме, що низовий 1). 3》 Який не досяг певної норми, звичайного рівня і т. ін. || Який не досяг певного рівня розвитку, свідомості і т. ін. 4》 Невеликий, незначний щодо кількості, сили, інтенсивності і т. ін. Низьк і температ у ри — температури, нижчі за точку кипіння рідкого повітря; кріогенні температури. 5》 У класовому суспільстві – який не належить до знатного роду, до привілейованих верств суспільства. 6》 Негідний, підлий, безчесний (про людину). || Власт. такій людині. 7》 Який звучить грубо (про звуки, голос і т. ін.); прот. високий.

НИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ни́жчий. 1 . Який має малу відстань від нижньої частини до верхньої або який має висоту меншу від звичайної для таких предметів; протилежне високий . Одна гора високая, а другая низька (П. Чубинський); Настя .. хутко пройшла через палісадник, ступила на низький ганок і подзвонила (Леся Українка); Дідусь уже сидить на маленькому стільчику перед низьким столиком (І. Багмут); Сагайда, випроставшись між низькими деревами, якусь мить стояв приголомшений і засліплений блиском вранішньої природи (О. Гончар); // Невисокий на зріст. Він був низький, присадкуватий, як печериця (І. Нечуй-Левицький). 2. Який міститься на невеликій, близькій від землі віддалі. Воно [небо] було низьке й похмуре: йшлося вже до осені (Панас Мирний); Недалеко від хати під низькою стріхою весело стояла стаєнка, чи хлів (М. Стельмах); // Який розташований нижче від звичайного рівня. Коли він зій…