новенький[нове́нький]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
нове́нький -а, -е, нар.-поет. 1》 Пестл. до новий . 2》 розм. , у знач. ім. нов е нький, -кого, ч. ; нов е нька, -кої, ж. Людина, яка вперше з'явилася де-небудь.
НОВЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. 1 . Пестл. до нови́й. Не журиться Катерина І гадки не має – У новенькій хустиночці В вікно виглядає (Т. Шевченко); Дріботять новенькі черевички по підлозі, шелестить шовкова сукенка (М. Чабанівський); – Про землю, Михайле Прохоровичу, нічого новенького не чувати? (М. Стельмах). 2. розм., у знач. ім. нове́нький, кого, ч.; нове́нька, кої, ж. Людина, яка вперше з'явилася де-небудь. Може, його прогнали оці хлопці, що, здається, прагнули одного- .. позбиткуватися над новеньким (Ю. Збанацький); – Людмило Петрівно! Ми вже із школи повернулися! А це що, новеньку привели? (О. Іваненко).
«новенький» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| нове́нькій | жін., давальний |
| нове́нька | жін., кличний |
| нове́нькій | жін., місцевий |
| нове́нька | жін., називний |
| нове́нькою | жін., орудний |
| нове́нької | жін., родовий |
| нове́ньку | жін., знахідний |
| нове́нькому | чол., давальний |
| нове́нький | чол., кличний |
| нове́нькім | чол., місцевий |
| нове́нькому | чол., місцевий |
| нове́нький | чол., називний |
| нове́ньким | чол., орудний |
| нове́нького | чол., родовий |
| нове́нького | чол., знахідний |
| нове́нький | чол., знахідний |
| нове́нькому | сер., давальний |
| нове́ньке | сер., кличний |
| нове́нькім | сер., місцевий |
| нове́нькому | сер., місцевий |
| нове́ньке | сер., називний |
| нове́ньким | сер., орудний |
| нове́нького | сер., родовий |
| нове́ньке | сер., знахідний |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
При боці — ніж, а за плечем новенький дробовик.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger