нотаріус
Дані Атласу
Значення
Службова особа, яка очолює нотаріальну контору, керує її роботою та здійснює нотаріальні дії. Нотаріуси покликані розв’язувати різні питання цивільних правовідносин шляхом учине...
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | нотаріус | нотаріуси |
| Родовий | нотаріуса | нотаріусів |
| Давальний | нотаріусові / нотаріусу | нотаріусам |
| Знахідний | нотаріуса | нотаріусів |
| Орудний | нотаріусом | нотаріусами |
| Місцевий | нотаріусі / нотаріусові / нотаріусу | нотаріусах |
| Кличний | нотаріусе | нотаріуси |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| нотаріуси | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
Безсторонніх свідків (глядачів) — двоє: Іван Олексюк у труні й нотаріус (у краватці).
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Нотаріус
Нота́ріус, заст. нота́р — особа, уповноважена державою на вчинення нотаріальних дій, зміст яких зводиться до офіційної письмової засвідчувальної діяльності, реєстраційної діяльності та видання актів примусу, а також вчинення деяких інших дій в інтересах здебільшого осіб приватного права.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81