німий[німи́й]

німи́й - а , - е . 1》 Який не говорить, позбавлений здатності говорити. || у знач. ім. нім и й, -м о го, ч. ; нім а , -м о ї, ж. Людина, позбавлена здатності говорити. || Який виражається без участі мови. Нім а а збука — умовні знаки пальцями, за допомогою яких розмовляють німі. Нім а к а рта — навчальна географічна карта без позначення назв. Нім а клавіат у ра — фортепіанна клавіатура без звукотвірного механізму для тренування пальців піаніста. Нім а сц е на — сцена театральної вистави чи кіно, під час якої дійові особи нічого не говорять. Нім и й св і док — неживий предмет, що дає можливість відтворити, уявити події минулих часів. Нім и й фільм; Нім е кін о — неозвучений фільм. 2》 перен. Мовчазний, тихий; безмовний. || Сповнений тиші, спокою. 3》 Який нічого не виражає, не передає.

НІМИ́Й, а́, е́. 1 . Який, з огляду на фізіологічну ваду, не може говорити, позбавлений здатності говорити. Він згадав, .. як побив німого старця (Г. Квітка-Основ'яненко); Влаштувався Дорош на квартиру до Сергія Золотаренка та його німої сестри Саньки (Григорій Тютюнник); // у знач. ім. німи́й, мо́го, ч. німа́, мо́ї, ж. Людина, позбавлена здатності говорити. Вона знала сама одного німого, який часто до них приходив (Н. Кобринська); * У порівн. Він мовчки їв, мовчки пив, тепер сидів, мов німий (Панас Мирний). 2. перен. Про людину – який під впливом сильного почуття нічого не говорить, не подає голосу; німотний. Село неначе погоріло, Неначе люде подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть!.. (Т. Шевченко); Вона стояла німа, без тями, важко дишучи, безвладна, немов розбита (І. Франко); Довго ще командир корабля перемивав боцманові кісточки, і довго ще Смола стояв, німий та покірн…