обличчя[обли́ччя]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
обли́ччя -я, с. 1》 Передня частина голови людини. Знати в обличчя . Маскопод і бне обл и ччя — обличчя з відсутністю міміки та зі згладженими складками. Нефрит и чне обл и ччя — обличчя, яке характеризується одутлістю, блідо-сірим кольором шкіри, набряклими повіками, роздутими надбрівними дугами; ознака нефритичного синдрому. Пташ и не обл и ччя — обличчя, яке характеризується скошеним і западаючим назад підборіддям. Р и б'яче обл и ччя — обличчя, яке характеризується різко звуженим ротовим отвором. 2》 перен. Загальний вигляд, зовнішні обриси чого-небудь. || Найпоказовіша риса явища, предмета і т. ін., яка виражає його суть. || Зміст якого-небудь явища у поєднанні з його оформленням, структурою. || Сукупність основних якостей кого-, чого-небудь, його суть.
ОБЛИ́ЧЧЯ, я, с. 1 . Передня частина голови людини. Дарка поклала квача коло відра, втерла обличчя рукавом (Леся Українка); Сьогодні юнацьке обличчя Сіверцева грало якимось особливо ясним рум'янцем (О. Гончар); Сучасники запам'ятали його [М. Хвильового] аскетом, .. в темній “косоворотці”, з вихрастою чуприною, нервовим, худорлявим смаглястим обличчям (з наук. літ.); * Образно. Вечір над містом нахилив своє хмурне обличчя (А. Головко). 2. перен. Загальний вигляд, зовнішні обриси чого-небудь. Хотілося Максимові, щоб закарбувалося в пам'яті людей оте вистраждане, сплюндроване, але нескорене обличчя Києва (Н. Рибак); Невпізнанно змінилось політичне обличчя світу (з газ.); // Найбільш показова риса явища, предмета і т. ін., яка виражає його суть. Обличчям будь-якого театру є його репертуар (з наук. літ.); – Пам'ятайте, хлопці, фронт великий, і щодня несподіванки .. Це і є обличчя громадянсько…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 136
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | обли́ччя | обли́ччя |
| Родовий | обли́ччя | обли́ч |
| Давальний | обли́ччю | обли́ччям |
| Знахідний | обли́ччя | обли́ччя |
| Орудний | обли́ччям | обли́ччями |
| Місцевий | обли́ччі / обли́ччю | обли́ччях |
| Кличний | обли́ччя | обли́ччя |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж) кров кинулася до обличчя (в обличчя, в лице і т. ін. ) кому
Хто-небудь раптово почервонів. Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулас ь їй до обличчя (Леся Українка); Настя зірвалася з лави. Кров кинулась їй в лице, залила його аж до хустки (М. Коцюбинський). (аж) мінитися / перемінитися в лиці (на лиці, на обличчі і т. ін. ). Набувати незадоволеного, часом нездорового і т. ін. виразу (обличчя) у зв’язку з чим-небудь; переживати, нервувати, червоніти, бліднути і т. ін. (Любка:) Він її (Хведоску) очима пече, а вона аж міниться в лиці (М. Кропивницький); А як (Гелена) мінилася в лиці, коли сорочка перкалева згоріла в мене у руці! (Л. Костенко); Махиня явно глузував з панка, допікаючи…
Фразеологічний словник української мовилице (обличчя) горить (аж пашить і т.ін.) чиє, у кого, від чого і без додатка
Хтось почервонів, дуже червоний з якоїсь причини. У Галі лице горіло.. Василь, прижмурившись, прикро подивився.— Де це ти так розпалилася? (Панас Мирний); Хоч лице її горіло від сорому, серце радісно тріпало в грудях (М. Коцюбинський); Зачує кроки Юхимові.., тоді кинеться враз, лице її заливає кров — аж пашить лице (А. Головко) чим. Чийсь вигляд виражає якісь почуття, переживання і т.ін. Лице її горітиме іншими хвилюваннями: тут! Все сталося тут (О. Гончар); То говорив Грицько… Очі в нього грали, лице радісно пашіло (Панас Мирний); Від співу дівчина зашарілась, обличчя її пашіло пристрастю, вогнем (В. Минко).
Фразеологічний словникаж кров кинулася до обличчя (в обличчя, в лице і т.ін.) кому
Хто-небудь раптово почервонів. Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулась їй до обличчя (Леся Українка); Настя зірвалася з лави. Кров кинулась їй в лице, залила його аж до хустки (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словникаж мінитися / перемінитися В лиці (на лиці, на обличчі і т.ін.)
Набувати незадоволеного, часом нездорового і т.ін. виразу (обличчя) у зв'язку з чим-небудь; переживати, нервувати, червоніти, бліднути і т.ін. А як Гелена мінилася в лиці, коли сорочка перкалева згоріла в мене у руці! (Л. Костенко); Махиня явно глузував з панка, допікаючи кожним словом, а той аж мінився на лиці, але не подавав виду (Олена Пчілка); Любка: Він її Хведоску очима пече, а вона аж міниться в лиці (М. Кропивницький); Роман стояв оддалік і мінився на обличчі. Він якось чудно усміхався під вусом, слухаючи палку бесіду Семенову (М. Коцюбинський); Шестірний перемінився в лиці — поблід, задрижав і, одвернувшись від Жука, почав тихо сьор…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…оєї давньої приятельки. — Як я міг будь-коли приятелювати з тобою, коли ти бридка шерепа! — встиг лише вигукнути чоловік, замахуючися рукою на блискавку. Проте вдарити блискавку в обличчя йому вже не поталанило, бо блискавка, якій чи то нарешті урвався терпець, чи просто вона того дня встала з ліжка не на ту ногу, а чи просто очі людини, в яку вона закохалася, здал…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger