облік[о́блік]

О́БЛІК, у, ч. 1. Засвідчення, встановлення наявності, з'ясування кількості чого-небудь. Різне нафтове устаткування, що валялося скрізь без догляду й обліку, складалося в купи (О. Донченко); Оргкомітет провів облік підготовлених до друку праць з історії природознавства і техніки (з наук.-попул. літ.). 2. Реєстрація людей із занесенням у відповідні списки для використання їх у якійсь справі, з'ясування їх наявності, переміщення і т. ін. На Русі облік населення вели ще за ординських часів – щоб стягати данину (з наук.-попул. літ.); На обліку – понад 650 тис. онкологічних хворих (із журн.); Перебувати на партійному обліку; Сектор обліку. 3. екон. Система реєстрації процесів якої-небудь діяльності в її кількісному і якісному виявах з метою спрямування, контролю і т. ін. Введено в дію нову програму автоматизації бухгалтерського обліку (із журн.); Механізовані такі трудомісткі процеси, як бухгалтерський облік реалізації, відпуску і надходження товарів (з газ.). Става́ти / ста́ти на о́блік див. става́ти. △ (1) Бухга́лтерський о́блік – виражена у грошовій формі система безперервного документального спостереження і контролю за діяльністю ланок господарства. (2) Військо́вий о́блік – державна система обліку наявних та мобілізаційних у країні ресурсів. Василеве начальство розуміло, що така “сімейність” не лише пошкодити не здатна, а необхідна для полковника, якого слід було б взагалі списати з військового обліку (М. Руденко).