обмолот[обмоло́т]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ОБМОЛО́Т, у, ч. 1. Дія за знач. обмолоти́ти, обмоло́чувати 1, 2. Щоб зерно під час обмолоту не подрібнювалось, кількість обертів барабана молотарки доводять до 600–700 на хвилину (з наук. літ.); – Може б, у обмолот пустити комбайни? – вагався голова (Іван Ле). 2. Намолочене зерно. В людини велике завжди колишеться з дрібним, і думки її схожі на свіжий невіяний обмолот, де разом лежать зерно й полова (М. Стельмах). 3. Закінчення молотьби. Як тільки почне йому Лукія Назарівна про курорт, то він аж підскакує..: – Після силосування! Після збиральної! Після обмолоту! (О. Гончар).
«обмолот» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | обмоло́т | обмолоти |
| Родовий | обмоло́ту | обмоло́тів |
| Давальний | обмоло́тові / обмоло́ту | обмоло́там |
| Знахідний | обмоло́т | обмолоти |
| Орудний | обмоло́том | обмоло́тами |
| Місцевий | обмоло́ті / обмоло́тові / обмоло́ту | обмоло́тах |
| Кличний | обмоло́те | обмолоти |
Фразеологізми та сталі вирази
брати / взяти в роботу (в обмолот) кого
Рішуче впливати на кого-небудь, змушуючи діяти певним чином. Брати в роботу дядю Ваню було не легко. Коли Келембет, порушуючи встановлену звичку, назвав його Іваном Петровичем,— той скорчив таке обличчя, що розсмішив самого Василя (Ю. Яновський); Артільні трударі, галасливе жіноцтво, яке не раз брало Оксена в такий обмолот, що він не знав, куди подітися.., ішли поволі, спідлоба позираючи на німецьких солдат (Григорій Тютюнник). 2. Лаяти, сварити, докоряти кому-небудь за щось. Його Рубіна брали в роботу, і кожного разу після прочуханки він обіцяв, що більше не буде (І. Сенченко); — Хтось із мужиків грубо: Не твоє бабське діло це. Ти спалахнула вся та як узяла його в роботу… Так говорила, що аж дядьки оторопіли (А. Головко).
Фразеологічний словникПереклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)