обмотка[обмо́тка]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ОБМО́ТКА, и, ж. 1. спец. Покриття на чому-небудь, яке накладається обмотуванням. Під час контрольної перевірки обмоток під ізоляцію було знайдено шматок літроїду (Яків Баш); Обмотка електропровода; Обмотка теплоізоляції. 2. спец. Система провідників електричного струму, розміщених на магнітних елементах електричної машини. Всі провідники електричного струму: дріт, шини, кабелі, обмотки електромашин і трансформаторів роблять з чистої міді (з навч. літ.). 3. перев. мн. Довгі широкі смуги цупкої тканини, якими обмотують ноги від черевиків до колін. Люди відчували себе незручно у військовій формі, обмотки обвисали, гімнастьорки халабудились (Григорій Тютюнник).
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | обмо́тка | обмо́тки |
| Родовий | обмо́тки | обмо́ток |
| Давальний | обмо́тці | обмо́ткам |
| Знахідний | обмо́тку | обмо́тки |
| Орудний | обмо́ткою | обмо́тками |
| Місцевий | обмо́тці | обмо́тках |
| Кличний | обмо́тко | обмо́тки |
Літературні засвідчення
З приміщення гідростанції, з машинного залу бурхає полум'я — горить обмотка генераторів, горить усе, що сьогодні було ще в ділі.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)