ображати[обража́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
обража́ти - а ю, - а єш і рідко обр а жувати, -ую, -уєш, недок. , обр а зити, - а жу, - а зиш, док. , перех. 1》 Зневажливим висловлюванням, негарним вчинком і т. ін. завдавати кому-небудь душевного болю, моральної травми. || Зачіпати чиїсь почуття, неприємно вражати чим-небудь. 2》 рідко . Те саме, що кривдити . 3》 перен. Неприємно хвилювати; бентежити, дратувати.
ОБРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш, док., кого. 1 . Зневажливим висловлюванням, недобрим вчинком і т. ін. завдавати кому-небудь душевного болю, моральної травми. Нехай бідну Зоню хто хоче ображає, панна Юзечка ще й гнівається, що вбога сирота Зоня не вміє бути ґречною (Леся Українка); Кожному, хто смів його [брата] ображати, вона ладна була перервати горлянку (Григорій Тютюнник); Гордій сердився за яку дурницю, її ображувало це (Б. Грінченко); – Коли б же я знав, що я тебе ображу, – звіку б не казав! (Марко Вовчок); Він ніколи нікого з них не образив, не сказав жодного грубого слова (Ю. Шовкопляс); // Зачіпати чиїсь почуття, неприємно вражати чим-небудь. Те, що він без кінця вихваляв свою Унгарію, з якою вони воювали, якось не ображало бійців (О. Гончар); Криві ворота, не обмазана хата .. неприязно кинулись у вічі й образили Грицькову хазяй…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: обража́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | обража́ю | обража́ємо / обража́єм |
| 2 особа | обража́єш | обража́єте |
| 3 особа | обража́є | обража́ють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | обража́тиму | обража́тимем / обража́тимемо |
| 2 особа | обража́тимеш | обража́тимете |
| 3 особа | обража́тиме | обража́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ображать | інфінітив |
| обража | теперішній, однина, 3 ос. |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…аждає від уроєнь, що їх посоромилося б висловити не те що гадюченя, а й найшолудивіша п'явка, я ніколи не повірила б,— міркувала гадюка. Проте вона не сказала цього вголос, аби не ображати приятеля, а хутко попереламувала всі пера й показала, як він має заповзати в щілини. Та орлові, хоч як він трудився й прів, це ніяк не вдавалося.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger