образ[о́браз]

о́браз I -у, ч. 1》 Зовнішній вигляд кого-, чого-небудь. || Вигляд кого-, чого-небудь, відтворений у свідомості, пам'яті або створений уявою. || Подоба, копія кого-, чого-небудь. 2》 Специфічна для літератури і мистецтва конкретно-чуттєва форма відображення дійсності. || Тип, узагальнений характер, створений письменником, митцем. Входити в образ . 3》 спец. Зображення якого-небудь явища через інше, конкретніше або яскравіше, за допомогою мовного звороту, переносного вживання слова і т. ін.; троп. 4》 перев. мн. Те, що вимальовується, постає в чиїй-небудь уяві. 5》 Зображення зовнішнього вигляду кого-, чого-небудь (про портрет, фотографію, скульптуру і т. ін.). 6》 філос. Відображення у свідомості явищ об'єктивної дійсності. 7》 заст. , жарт. Обличчя. II -а, ч. ( мн. образ и , - і в). 1》 Те саме, що ікона . 2》 заст. Картина.

О́БРАЗ ¹ , у, ч. 1 . Зовнішній вигляд кого-, чого-небудь. Уранці думка [Кармелевих рідних] перша в темницю летіла і перший погляд ждав того ж понурого образу темниці (Марко Вовчок); Став він [камінь] поволі, помалу на образ скидатися людський, Як розпочата у мармурі постать, іще невиразна, Ще не дороблена тоншим різцем (М. Зеров); // Вигляд кого-, чого-небудь, відтворений у свідомості, пам'яті або створений уявою. Наша мати так зжилась з образом твоїм .. після слів моїх, що недавно призналась мені, що вже кохає тебе (М. Коцюбинський); Степан .. ще постояв якусь хвильку перед порогом, поновив у пам'яті образ Ольги (М. Стельмах); Сотнику .. цей край постає в іншому образі – у сонці сліпучім, у весняному цвітінні (О. Гончар); // Подоба, копія кого-, чого-небудь. Синок, вірний образ батька та єдина потіха.., в тих самих росте ідеях (І. Франко); Що лякатись? Ні взяти, ні дать: Мій певнісіньк…