овес[ове́с]

ове́с вівс а , ч. 1》 Яра злакова культура з суцвіттям волоть і вкритим лускою (рідше голим) зерном. 2》 Зерно цієї культури, що використовується як корм для худоби ( перев. коней) та для виготовлення деяких продовольчих продуктів (крупів, галет і т. ін.). 3》 мн. в і вса, вівс и , - і в. Вівсяне поле, вівсяні сходи.

ОВЕ́С, вівса́, ч. 1 . Яра злакова культура з волотистим суцвіттям і вкритим лускою (рідше голим) зерном. Густа пшениця, високе жито, зелений овес.., ячмінь мережать смужками усю долину (І. Нечуй-Левицький); Недалеко від дороги по пояс у вівсі стоїть Сафрон Варчук і розмахує грабками (М. Стельмах). 2. Зерно цієї культури, яке використовують як корм для худоби (перев. коней) та для виготовлення деяких продовольчих продуктів (крупів, галет і т. ін.). Не хоче, як кобила вівса (прислів'я); Лисичка подала у суд таку бумагу: Що бачила вона, як попелястий Віл На панській винниці пив, як мошенник [крутій], брагу, Їв сіно, і овес, і сіль (Є. Гребінка); * У порівн. І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (М. Рильський). 3. мн., ві́вса, вівси́, і́в. Вівсяне поле, вівсяні сходи. Вівса, пшениці, ячмені – все це зіллялось в одну могутню хвилю; вона все топи…