оглядач[огля́да́ч]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ОГЛЯ́ДА́Ч, огля́дача́, ч. 1. Автор газетного, журнального і т. ін. огляду, а також особа, яка робить огляди по радіо й телебаченню. Оглядачі столичних видань не оминули такого важливого для України візиту (з газ.); Будь-який оглядач перед прямим ефіром обов'язково робить власні позначки у тексті повідомлень (із журн.). 2. спец. Працівник, який провадить огляд чого-небудь з метою перевірки, контролю і т. ін.; // Залізничник, що перевіряє технічний стан вагонів. Оглядачі зустрічають поїзд на вхідній половині станції, перевіряючи колеса на ходу (з газ.).
«оглядач» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | огля́да́ч | огля́дачі́ |
| Родовий | огля́дача́ | огля́дачі́в |
| Давальний | огля́даче́ві / оглядачу | огля́дача́м |
| Знахідний | огля́дача́ | огля́дачі́в |
| Орудний | огля́даче́м | огля́дача́ми |
| Місцевий | огля́даче́ві / огля́дачі́ / оглядачу | огля́дача́х |
| Кличний | оглядачу | огля́дачі́ |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| огля́дачі́ | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
Як писав оглядач «Літературно-наукового вісника» М.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)