одержувати[оде́ржувати]

оде́ржувати -ую, -уєш, недок. , од е ржати, -жу, -жиш, док. , перех. 1》 Брати, приймати те, що надсилається, надається, вручається і т. ін.; отримувати. || Діставати на руки заробіток, винагороду і т. ін. || Здобувати звання, посаду, становище і т. ін. || Заслуговувати певну оцінку на уроці або екзамені. || Діставати дозвіл на користування чим-небудь. 2》 Приймати для виконання. 3》 Здобувати, діставати що-небудь певними зусиллями, якимись діями і т. ін. || Виробляти, вирощувати. Одержати високий урожай . 4》 рідко . Здобувати, діставати перевагу в боротьбі, змаганні і т. ін. 5》 Зазнавати на собі певної дії кого-, чого-небудь.

ОДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., що. 1 . Брати, приймати те, що надсилається, надається, вручається і т. ін.; отримувати. Люба мамочко! .. Чи одержуєш мої листи? (Леся Українка); Напишіть мені зараз, як одержите цього листа, в якому готелі у Львові я міг би спинитися (М. Коцюбинський); Я одержав нагороду. Що скажу свойму народу? Тільки те, що я із ним буду жить життям одним (П. Тичина); Одержавши від представника РТС машини, вони вирушили в дорогу і на четвертий день були кілометрів за п'ятдесят від села (М. Зарудний); // Діставати на руки заробіток, винагороду і т. ін. І ти ростеш поміж сиріток, і вже одержуєш платню, і носиш матері (В. Сосюра); Вчасно доплили ми до Вижниці, За свій труд одержали зарплату, Накупили дечого для дому (І. Франко); // Здобувати звання, посаду, становище і т. ін. У Гната Яворського скрізь є свої люди: він допоміг Іванові на вузькоколійці одержати роботу помічника машиніста (С. Чорнобривець); [Горлов:] Почав воювати [Огнєв] полковником. За три місяці генерал-майора одержав (О. Корнійчук); // Заслуговувати певну оцінку на уроці або екзамені. Коли та сама Ася, яку в класі люблять, одержала з математики двійку, всім було дуже сумно за неї (О. Іваненко); // Діставати дозвіл на користування чим-небудь. – Та вона ще працює, їй треба ще одержати відпустку, здати справи (О. Донченко). 2. Приймати для виконання. Одержавши, мабуть, розпорядження з штабу, повісив [комендант] трубку і наказав черговому привести заарештованого Кузнецова (А. Головко). 3. Здобувати, діставати що-небудь певними зусиллями, якимись діями і т. ін. Вона сама підрахувала, виходячи з теорії ймовірності, скільки їй шансів було на те, щоб не остогидла математика з дитинства, – і одержала дуже мізерну величину, порядку безконечно малих (Ю. Яновський); Піхотинці з .. галасом накинулися на остовпілих кавалеристів .. Хіба могли вони, перевтомлені останніми боями, .. пропустити таку нагоду одержати транспортні засоби (О. Гончар); Щоб одержати суперфосфат, треба .. мінерал апатит обробити кислотою (із журн.); // Виробляти, вирощувати. Одержати високий урожай – це означає зібрати до п'ятдесяти центнерів зернових з гектара (з газ.). 4. рідко. Здобувати, діставати перевагу в боротьбі, змаганні і т. ін. Маю співати про ту перемогу, що вчора одержав Індра стрілець (Леся Українка); Поволі-поволі, але на всіх пунктах станіславівська дячиха одержала верх (Г. Хоткевич). 5. Зазнавати певної дії кого-, чого-небудь. Я простяг у напрямку до борців руки й одержав кілька добрих стусанів у щелепи (Ю. Яновський). Дістава́ти (бра́ти, оде́ржувати, обійма́ти і т. ін.) / діста́ти (взя́ти, оде́ржати, обійня́ти і т. ін.) в спа́дщину (в спа́док, рідко в посіда́ння) див. дістава́ти ; Дістава́ти (оде́ржувати) / діста́ти (оде́ржати) [вели́кий (широ́кий)] ро́зголос <�Набира́ти (набува́ти) / набра́ти (набу́ти) [вели́кого (широ́кого)] ро́зголосу> див. дістава́ти . ◇ Діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) відкоша́ див. дістава́ти ; (1) Оде́ржати ляща́ (д) див. ухопи́ти.