однорідний[однорі́дний]

однорі́дний -а, -е. 1》 Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками. Однор і дні чл е ни р е чення — члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію щодо спільного для них члена, з яким вони граматично зв'язані. 2》 Який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах. Однор і дний хор — хор, до складу якого входять лише однорідні голоси (дитячі, чоловічі або жіночі).

ОДНОРІ́ДНИЙ, а, е. 1 . Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками з ким-, чим-небудь. Однорідні господарства ; Однорідні ситуації ; Для постачання заводів однорідною рудою було створено рудорозподільну станцію Верхівцеве (з наук.-попул. літ.). 2. Який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах. Однорідне середовище ; Коли вчені дізналися про те, що ядро атома не однорідне, а має певну структуру, вони, природно, вирішили розщепити його штучно (з наук.-попул. літ.); У видимих променях хмари Венери зовсім однорідні й білі, та в ультрафіолетових чітко видно структуру хмарного шару (з наук. літ.).