одяг[о́дяг]

о́дяг -у, ч. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. В е рхній о дяг — одяг, якого носять поверх костюма, сукні і т. ін. Технолог і чний о дяг — комплект одягу та взуття, призначений для тих, хто працює у чистому виробничому приміщенні, який не спричиняє забруднення виробів, робочого місця, інструменту тощо.

О́ДЯГ, у, ч. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. Молода Гамзиха устала якраз і в розкішному ранковому одягу дожидала чоловіка чай пити (Панас Мирний); Гетьман був у простому хатньому одязі – у світло-синьому каптані, оксамитових штанях і жовтих чоботях (П. Панч); * Образно. [Єпископ:] В твоїх словах бринить якась гординя, не пристоїть [не пристає] вона такій душі, яка бажає одяг правди взяти (Леся Українка); Вже осінь. У жовтому одязі сад... (І. Нехода); * У порівн. Чи до любові там, де притуплена людська мораль, як зношений одяг, не гріє й не прикрашає? (Іван Ле). (1) Ве́рхній о́дяг – одяг, який носять поверх костюма, сукні і т. ін. Несміливо, закляклими пальцями зняли [полонянки] верхній одяг (А. Хижняк). △ (2) Чолові́чий о́дяг – одяг для чоловіків та юнаків від 18 років і далі.