опісля[опі́сля́]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ОПІ́СЛЯ́, розм. 1. прийм., з род. в. Те саме, що пі́сля 1, 2. Опісля усіх дівчат пішла додому Оксана (Г. Квітка-Основ'яненко); Опісля свят аж породила Настя сина (Панас Мирний); Чи б то справді сонце Кидать нас не хоче І опісля літа, Душного, сухого, Знов до нас веселим Маєм хоче глянуть? (М. Костомаров); Опісля втомлюючої війни з комарами всі засинали непробудно (Ю. Збанацький). 2. присл. Те саме, що пі́сля 5. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь (прислів'я); Василь радів і сам не знав чому: сьогоднішньому дню чи, може, тим дням, що прийдуть опісля (М. Томчаній).
«опісля» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| опі́сля́ |
Літературні засвідчення
…мови хвора на сухоти вчителька Тетяна Миколаївна Саєнко, яка не тільки навчила його відчитувати з уст українську, російську і досить порядно німецьку мови, а й прищепила невигойний потяг до справедливости й добра, що впало на плодючий ґрунт в Кіндраткові-Голубові), який опісля передруковував на машинці з розхитаними літерами, як у хворого на цингу зубами, складену в присутності поліцаїв і оздоблену Дмитриковим підписом Терещенкову спростувальну заяву, бо він довго ще, навіть коли Дмитрик скінчив говорити, дивився йому на вуста, ніби звідти й далі…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)