оренда[оре́нда]

оре́нда -и, ж. 1》 Наймання, тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою, обладнанням, виробничими площами, машинами і т. ін. на договірних засадах. Безстрок о ва ор е нда — різновид орендних відносин, при яких об'єкт передається в оренду наймачу до кінця його життя. Ор е нда в портф е лі — орендна угода, що її укладає спеціальна лізингова компанія на свій рахунок та зі своїм інвестуванням. Ч и ста ор е нда — орендна угода, за умовами якої орендар оплачує усі витрати. 2》 Плата за таке користування. 3》 іст. Шинок, корчма.

ОРЕ́НДА, и, ж. 1 . Тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою і т. ін. на договірних засадах. Мерщій здали [пани] землю в оренду, а самі врозтіч (Панас Мирний); Треба було [Мірошниченкові] йти до млина. Не молоти, а перевіряти, чи не пустує млин, взятий в оренду Варчуком (М. Стельмах); Хто має добрий колодязь, той і панує. Хоче – торгує сам, хоче – здає в оренду за великі гроші (О. Гончар). 2. Плата за таке користування. Оренда пішла вгору, земля подорожчала (Панас Мирний); – Коли люди захочуть, то і вам, ласкавий пане, доведеться оренду платити (М. Стельмах). 3. іст. Шинок, корчма. Дидона рано ісхопилась, Пила з похмілля сирівець; А послі [після] гарно нарядилась, Як би в оренду на танець (І. Котляревський).