орфоепія[орфое́пія]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
орфое́пія -ї, ж. 1》 Система загальноприйнятих правил літературної вимови якої-небудь мови. || Вимова слів відповідно до таких правил. Вок а льна орфо е пія — сукупність правил вимови в процесі співу. 2》 Розділ мовознавства, який вивчає норми літературної вимови.
ОРФОЕ́ПІЯ, ї, ж. Система усталених правил літературної вимови якої-небудь мови. Орфоепія включає вимову звуків, звукосполучень, словесний (складовий) наголос та інтонування живої мови (з наук.-попул. літ.); // Вимова слів відповідно до таких правил. Найістотніша ознака поняття “культура мови” – це бездоганна орфоепія (з наук.-попул. літ.).
Морфологія
іменник · 7 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| орфое́пії | жін., давальний |
| орфое́піє | жін., кличний |
| орфое́пії | жін., місцевий |
| орфое́пія | жін., називний |
| орфое́пією | жін., орудний |
| орфое́пії | жін., родовий |
| орфое́пію | жін., знахідний |
Синоніми та антоніми
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger