освіта[осві́та]

осві́та -и, ж. 1》 Сукупність знань, здобутих у процесі навчання. || Рівень, ступінь знань, здобутих у процесі навчання; освіченість. 2》 Піднесення рівня знань; навчання. || Процес засвоєння знань. 3》 Загальний рівень знань (у суспільстві, державі і т. ін.). || Система навчально-виховних заходів. || Система закладів і установ, через які здійснюються ці заходи. Загальна освіта . Вища освіта . 4》 рідко . Письменність, грамотність.

ОСВІ́ТА, и, ж. 1 . Сукупність знань, здобутих у процесі навчання. – Ні, книжкова освіта ще не дає життєвої освіти (І. Франко); Гнат самотужки з великими труднощами, а добув собі освіту (С. Чорнобривець); // Рівень, ступінь знань, здобутих у процесі навчання; освіченість. З деяких причин .. я не міг скінчити середньої школи, хоч, маючи замір дістатись на університет, систематично доповнив свою освіту (М. Коцюбинський); Мене тішить, що вже наші люди зачинають більше думати про власну освіту, а не задовольняються самою казенною наукою, як то було ще недавно (Леся Українка). 2. Піднесення рівня знань; навчання. Коли знов знялась розмова про освіту жінок, Бекір весь стрепенувся і навіть устав (М. Коцюбинський); От іспити нарешті скінчилися .. Настав нарешті день, коли можна було довідатися, хто має право на освіту, а хто ні (Г. Хоткевич); // Процес засвоєння знань. Старий вітає Сергія з закі…