основний[основни́й]

I осн`овний -а, -е. 1》 спец. Стос. до основи (у 6 знач. ). Осн о вні пор о ди геол. — кристалічні гірські породи, багаті на магній, кальцій, залізо та бідні на кремнезем (базальт, лабрадорит, діабаз та ін.). 2》 Стос. до основи (у 6 знач. ). Основні нитки . II основн`ий - а , - е . Найважливіший, головний. Провідний, визначальний. || Який є основою чого-небудь, становить його найважливішу частину. Кількісно найбільший; переважний. В основн о му — головним чином, переважно. Основн е пит а ння філос о фії — питання про відношення мислення до буття, духа до природи, свідомості до матерії. Основн и й капіт а л ек. — частина продуктивного капіталу, вкладена в засоби виробництва (виробничі приміщення, машини і т. ін.). Основн и й тон муз. — а) Головний звук з певної групи; б) перший за порядком звук натурального звукоряду. Основн і виробн и чі ф о нди — частка виробничих фондів, яка використов…

ОСНОВНИ́Й, а́, е́. Найважливіший, головний. Він з'явився на місце роботи, але основного знаряддя праці – скриньки – він не взяв (Ю. Смолич); Ївга ходила гомінка, задиркувата .. За останні два тижні вона виправила оцінки з основних дисциплін (О. Донченко); Кури .. є досі основною причиною сварок між троянівськими і залужанськими молодицями (Григорій Тютюнник); // Провідний, визначальний. Дружба, товариство, єдність, одностайність – це ж основна тема непогасного “Тараса Бульби” Гоголя (М. Рильський); – Коли режисер ставить сценарій, – кажу я, – він мусить твердо засвоїти основну авторську думку (Ю. Яновський); // Який є основою чого-небудь, становить його найважливішу частину. Натиск був такий несподіваний, що якийсь час передні гусари навіть не відчули удару збоку. А коли відчули, то зрозуміли, що вже зломлені їхні основні сили (Іван Ле); Основним ядром хору, його організаторами і ентузі…