особа[осо́ба]

осо́ба -и, ж. 1》 Окрема людина, індивід. || перев. з означ. Людина, що посідає певне, перев. високе, становище в суспільстві, у колективі і т. ін. || з присв. займ. або прикм. власний. Уживається замість зворотного займ. себе. Дійова особа . Культ особи . Посвідка про особу . Асоцій о вана ос о ба — працівники комісійних закладів, а також агенти і пов'язані з ними особи, що займаються пошуком клієнтів, знаходяться у постійному контакті з ними. Посад о ва ос о ба — див. посад о вий. Фіз и чна ос о ба — окрема людина, яка є суб'єктом цивільного права. Юрид и чна ос о ба — організація, установа, яка є єдиним, самостійним носієм цивільних прав та обов'язків і має певні ознаки юридичної особи. В ос о бі кого — в кому-небудь (про конкретну людину, установу і т. ін.). 2》 Людська індивідуальність, особистість; людина як втілення індивідуального начала в суспільстві. 3》 жарт. Постать, тіло. 4》 Г…

ОСО́БА, и, ж. 1 . Окрема людина; індивід. В залі була ще одна особа, власне вона звернула на себе увагу Софії (Леся Українка); Коли він прочуняв, в кімнаті, крім них трьох, була ще й четверта особа – дівчина (І. Сенченко); Поруч з героями-особами виступають, – і це дуже характерне для нашої доби, – герої-колективи (М. Рильський); Слово мешканець насамперед означає особу, яка займає або наймає якесь приміщення (з наук. літ.); // перев. з означ. Людина, що посідає певне, перев. високе, становище в суспільстві, у колективі і т. ін; персона. Дзвінчук Штефан став великою особою. Сам гетьман довідався про його учинок (Г. Хоткевич); – В Оренбурзі мені казали, що за нього вже клопочуться дуже впливові і дуже високопоставлені особи (З. Тулуб); Простягнута рука міністра зустріла руку комісара, яка перед цим віддала особі міністра честь по-військовому (Ю. Яновський); Першим заговорив зам, тому що…