особистість[особи́стість]

особи́стість -тості, ж. Конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки і т. ін.; індивідуальність, особа. Дин а міка особ и стості псих. — загальний термін, що його вживають для позначення вивчення складних аспектів мотивації, емоцій і поведінки особистості. Інтегр а ція особ и стості псих. — координація, організація або уніфікація різних рис, що є складовими особистості людини. Р о зпад особ и стості псих. — термін, який використовується для позначення обставин, за яких різні компоненти втрачають свою структурну сутність.

ОСОБИ́СТІСТЬ, тості, ж. Конкретна людина у єдності її природних і соціальних якостей; індивідуальність, особа. Відрізнювався [відрізнявся] він від других тим, що в грі його особистість українця виявлялась не простакуватою, млявою.., а повною внутрішнього життя і значення (І. Франко); Лише справжні особистості здатні протягом усього віку обстояти в собі оте дитяче, .. воістину людське (В. Яворівський); Блискучий талант Довженка, його могутня особистість повнокровно живуть у його фільмах (з публіц. літ.); Система заборон .. не дає позитивної програми розвитку особистості дитини (з наук.-попул. літ.).