осоння[осо́ння]

іменник · «1. Незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. Виїхали вони тільки о дев’ятій, коли на осонні вже стало жарко, і за півтори години добралися до станції Озерної (Т...»

✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення3 картки

Походженняочікує джерело

Морфологія8 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістиказахист питомості

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

СУМ-20сучасний тлумачний словник

ОСО́ННЯ, я, с. Незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. Виїхали вони тільки о дев'ятій, коли на осонні вже стало жарко, і за півтори години добралися до станції Озерної (З. Тулуб); Тіна виполоскала сукню, Ярославову сорочку, розвісила на кущах, на осонні (Ю. Мушкетик).

Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад

«осоння» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.

Морфологія

іменник · 8 форм · VESUM

Форми
Форма	Позначка
осо́нню	сер., давальний
осо́ння	сер., кличний
осо́нні	сер., місцевий
осо́нню	сер., місцевий
осо́ння	сер., називний
осо́нням	сер., орудний
осо́ння	сер., родовий
осо́ння	сер., знахідний

Літературні засвідчення

Хвильовий М. · Микола Хвильовий. На озера · 1893

...Коли твій човен покинув осоння й захлюпотів під парасолями старої лапастої верби (верба самотньо маячить серед глухої дичавини комишів), тоді ти помічаєш раптом, що небо ніколи не буває таке хрустально-голубе, як у серпні.

literary_fts · 8a3a2c6e_c0000

Джерело: literary_fts

Переклад

осоння↔

sunlit place