остогиднути[остоги́днути]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ОСТОГИ́ДНУТИ, ну, неш, док. Те саме, що остоги́діти. Бурмило-Кундель вирвався на луг – На волі трохи погуляти, Бо остогид йому ланцюг, Обридло в курені лежати (Л. Глібов); Остогидла мені до загину тюрма, З виду темна не сходила смуга (П. Грабовський); Серединському, мабуть, остогидло слухати таку розмову, ті старечі теревені (І. Нечуй-Левицький); Господи, як мені остогидли за чверть століття слова – “український націоналізм” (О. Довженко).
«остогиднути» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 20 форм · VESUM
Інфінітив: остоги́днути
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | остоги́дну | остоги́днемо / остоги́днем |
| 2 особа | остоги́днеш | остоги́днете |
| 3 особа | остоги́дне | остоги́днуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| остоги́днуть | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Він ніколи не думав, що йому раптом може остогиднути все, що, здавалось би, мусило приваблювати, незалежно від умов і устроїв.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)