ось-ось[ось-о́сь]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ОСЬ-О́СЬ, присл., розм. 1. Зараз, у цю мить. Вже їй вдається, що ось-ось заревуть і сунуться з річки зачаровані тури (П. Куліш); Тихо й нудно і спека пекельна... Нікуди вже далі – ось-ось має щось трапитись (С. Васильченко); Очі [в матері] сухі, а горло вдавлює так, що дух забива, ось-ось задихнеться (Григорій Тютюнник); // Скоро, незабаром. Лазар чекав. Ось-ось покличуть і поведуть: почнеться нова робота, нове життя (М. Коцюбинський); Ось-ось земля покличе сівачів у поле (О. Гончар). 2. Зовсім близько. Ось-ось вони [річечки] перед очима грають; ще трохи – і ви загасите нестямную згагу (Панас Мирний); Льох – ось-ось, тільки ще трохи двором (А. Головко).
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ось-о́сь |
Літературні засвідчення
Вона чомусь не сідає до потяга, зостається на пероні, а потяг ось-ось рушить, і що вона робитиме, адже не потрапить на свято Воскресаючого Духу, чорт забирай, і що тоді буде? Хомський, поки не пізно, гукни їй, аби сідала, і ти гукаєш, Хомський.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)