оточувати[ото́чувати]

ото́чувати -ую, -уєш, рідко оточ а ти, - а ю, - а єш, недок. , оточ и ти, оточ у , от о чиш, док. , перех. 1》 Обступати кого-, що-небудь з усіх боків. || Обходячи кого-, що-небудь з усіх боків, позбавляти можливості відступу. 2》 перев. недок. Розміщуватися, постійно бути навколо кого-, чого-небудь. 3》 чим . Обводити чим-небудь з усіх боків у вигляді суцільної лінії. 4》 перен. Густо оповивати, окутувати кого-, що-небудь з усіх боків. 5》 ким , перен. Наближати до себе яких-небудь людей; створювати біля себе певне товариство. || чим . Створювати навколо кого-, чого-небудь певну ситуацію, виявляти до когось, чогось певне ставлення. 6》 тільки недок. Бути в чиєму-небудь товаристві, оточенні; складати чиє-небудь товариство, оточення. 7》 тільки недок. , перен. Бути навколишнім середовищем, довкіллям, у якому хто-небудь живе, діє.

ОТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, рідко ОТОЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОТОЧИ́ТИ, оточу́, ото́чиш, док. 1. кого, що. Обступати кого-, що-небудь з усіх боків. Сяє двір та гуде, Тиском люд оточає ограду (П. Грабовський); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього (З. Тулуб); Вартові, оточивши гарбу колом, суворо поглядали на стовпище селян (Олесь Досвітній); Школярі юрбою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли (Б. Грінченко). 2. кого, що. Обходячи кого-, що-небудь з усіх боків, позбавляти можливості відступу. Танки з ходу вдерлися у місто, а стрілецькі підрозділи пішли в наступ, з півдня й півночі оточуючи ворога (П. Дорошко); На ранок загін Шляхового оточив Ганнину банду і, приперши до води, вщент розгромив (О. Гончар); Царю Сулиму пощастило оточити своїми галерами корсарський корабель у відкритому морі (Ю. Мокрієв). 3. перев. недок., що. Розміщуватися, постійно бути навколо кого-,…