отруєний

прикметник · «Дієпр. пас. мин. ч. до отруї́ти. Змій був мудрий. Отруєну страву перший раз дав псові. Пес нараз іздох (Калин, Закарп. казки, 1955, 147); Стрілу витягли, але Василь зліг у пості...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія32 форми

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад5 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Дієпр. пас. мин. ч. до отруї́ти. Змій був мудрий. Отруєну страву перший раз дав псові. Пес нараз іздох (Калин, Закарп. казки, 1955, 147); Стрілу витягли, але Василь зліг у пості...

Морфологія

прикметник · 32 форми · VESUM

Пасивний дієприкметник доконаного виду від отруїти

Форми дієприкметника
Форма	Позначка
отруєній	жін., давальний
отруєна	жін., кличний
отруєній	жін., місцевий
отруєна	жін., називний
отруєною	жін., орудний
отруєної	жін., родовий
отруєну	жін., знахідний
отруєному	чол., давальний
отруєний	чол., кличний
отруєнім	чол., місцевий
отруєному	чол., місцевий
отруєний	чол., називний
отруєним	чол., орудний
отруєного	чол., родовий
отруєного	чол., знахідний
отруєний	чол., знахідний
отруєному	сер., давальний
отруєне	сер., кличний
отруєнім	сер., місцевий
отруєному	сер., місцевий
отруєне	сер., називний
отруєним	сер., орудний
отруєного	сер., родовий
отруєне	сер., знахідний

Літературні засвідчення

Багряний І. · Іван Багряний. Сад Гетсиманський · 1906

І як шкода, що Андрій, старий арештант і каторжник, отруєний недовірою до всього, що стоїть під знаком цієї фірми.

literary_fts · e11e11b6_c0167

Джерело: literary_fts

Переклад

отруєний↔

empoisonedenvenomedintoxicatedpoisonedvergifteten