охоплювати[охо́плювати]

охо́плювати -юю, -юєш, недок. , охоп и ти, охопл ю , ох о пиш; мн. ох о плять; док. , перех. 1》 Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками, ногами; обхоплювати, обіймати. || Хапаючи, туго стискувати, тримати. 2》 Обступати, оточувати з боків. || перен. Обрамляти кругом, з боків. || Щільно прилягати, обтягувати (про одяг). || військ. Оточувати противника з флангів. 3》 тільки 3 ос. Поширюючись, окутувати, огортати, оповивати з усіх боків (про полум'я, темряву, туман і т. ін.). 4》 тільки 3 ос. Мати в своєму складі, долучати до свого складу; обіймати. 5》 тільки 3 ос. Поширюватися на дедалі більшому просторі, серед більшої кількості людей. 6》 перен. Осягати своєю діяльністю, обіймати своїми діями, колом своїх інтересів і т. ін.; включати в сферу своєї дії. 7》 Повністю сприймати, осягати зміст, суть чого-небудь; усвідомлювати. 8》 Повністю оволодівати ким-небудь, захоплювати, заполонювати когось (про почуття, думки, враження і т. ін.). || Знесилювати, ослаблювати (про фізичний стан, хворобливі відчуття і т. ін.).

ОХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОХОПИ́ТИ, охоплю́, охо́пиш; мн. охо́плять; док. 1. кого, що. Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками, ногами; обхоплювати, обіймати. Люба .. охопила руками молодицю, притулилась до неї (М. Стельмах); Юра притискається животом, охоплює товстезне дерево ногами і руками і тихенько повзе вгору по стовбуру (Ю. Смолич); Чаплинський, зігнутий вдвоє, вбіг маленькими кроками і охопив панові коліна (П. Панч); Марія охопила голову Катерини обома руками й щосили притиснула до своїх грудей (С. Журахович); // Хапаючи, туго стискувати, тримати. Домаха виймає з печі гарячий горщик і .. охоплює його не ганчіркою, а зашкарублими долонями (М. Стельмах); Тайжан не промахнувся: зашморг охопив орлячу голову, здушив йому горло і рвонув його вниз (З. Тулуб); Терешко тримає повід, Саня сидить позаду та охоплює хлопця.., коли кінь переходить у чвал (Т. Масенко). 2. кого, що. Обступати, оточувати з боків. Балка нагадувала приблизно велетенську підкову, що охоплювала своїми боками ціле поле (Ю. Яновський); [Ганця:] І знаєте, де є високі брили, Де три смерічки бука охопили? (П. Воронько); // перен. Обрамляти кругом, з боків. Лісовський косить повеселілим поглядом на владне лице Стадницького, яке-найбільш характерне незвичною лінією: вона починається з підрізу підборіддя і правильною підковою охоплює щоки до скронь (М. Стельмах); // Щільно прилягати, обтягувати (про одяг). Широкий жупан з тонкого червоного сукна охоплював могутні плечі і стрункий стан (з мемуарної літ.); // військ. Оточувати противника з флангів. * Образно. Хоч сонце ще за хмарою було, Мов командарм, воно збирало сили І, охопивши з флангів небосхили, Для провесни плацдарми здобуло (Л. Дмитерко). 3. тільки 3 ос., кого, що. Поширюючись, окутувати, огортати, оповивати з усіх боків (про полум'я, темряву, туман і т. ін.). Машину повністю охоплює полум'я. Вибухає бензин (Ю. Яновський); Сонце сховалось за хмари, які охопили вже більш як півнеба (М. Трублаїні); На заході півнеба охопили нерухомі заграви, дощ лив, як з відра (О. Гончар). 4. тільки 3 ос., кого, що. Мати в своєму складі, включати в себе, до свого складу; обіймати. Мальовниче прекрасне Поділля .. охоплює собою дві області – Вінницьку і Хмельницьку (І. Цюпа); Друге видання “Оксфордського словника англійської мови” охоплює 22 томи (із журн.). 5. тільки 3 ос., кого, що. Поширюватися на дедалі більшому просторі, серед більшої кількості людей. Броненосець “Потьомкін” із Одеси простував до східних берегів Чорного моря, щоб підтримати повстання, яке охопило вже всі народи Кавказу (П. Панч); Вона [битва] охопила простір в кілька кілометрів (Іван Ле і О. Левада); У 1891 році страшний голод [у Росії] охопив близько 40 мільйонів селян (з наук.-попул. літ.). 6. що, перен. Осягати своєю діяльністю, обіймати своїми діями, колом своїх інтересів і т. ін.; включати в сферу своєї дії. Я пообіцяв їм, що сьогодні ж візьмуся за розшуки [Самійла Вихора] серед .. кореспондентів нашої газети .. Вони ж бо охоплюють всі частини нашого фронту (В. Кучер); Шевченко в своїх творах надзвичайно широко охопив явища тогочасної дійсності (з наук. літ.); У теоретичних роботах М. Лисенко охопив ряд питань, без висвітлення яких був би неможливий подальший розвиток науки про музичний фольклор (з наук.-попул. літ.). 7. що. Сприймати в повному обсязі, осягати зміст, суть чого-небудь. Митець практично майже ніколи не охоплює свідомістю увесь творчий процес. Однак його свідомість, “освітлюючи” найголовніше, постійно активізована (з наук. літ.); Саїд закам'яніло сидів і намагався охопити розумом, що ж сталося (Іван Ле). 8. кого. Повністю оволодівати ким-небудь, захоплювати, заполонювати когось (про почуття, думки, враження і т. ін). Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (М. Рильський); Смуток все більше охоплював Донька (О. Гончар); Знов охопила їх надія на щось хороше (Марко Вовчок); Її охопило почуття безпорадності, потреба захисту (Григорій Тютюнник); // кого, що і без прям. дод. Знесилювати, ослаблювати (про фізичний стан, хворобливі відчуття і т. ін.). Солодка знемога охоплює її тіло, сон так і липне до очей (М. Коцюбинський); Несподівано сильно заболіли ноги, якось раптово охопила втома (В. Собко). Бере́ (охо́плює) / взяла́ (охопи́ла) нетерпля́чка див. нетерпля́чка ; Не збагну́ти (не охопи́ти) ду́мкою див. збагну́ти . ◇ (1) Охопи́ти (обхопи́ти, осягну́ти і т. ін.) о́ком (по́глядом і т. ін.) що – оглянути, побачити перед собою що-небудь повністю, на всю широчінь. Берег щодалі більше можна охопити оком. Чим далі вони в море, тим ширше відкривається їм надбережжя (О. Гончар); Була смужка вузька – Не було де ступити, А тепер – важко оком Поля охопити! (Ю. Гойда); Гори і гори навколо, не охопити їх зором (М. Шеремет); Ліси й ліси .. Скільки їх! Ні поглядом осягнути, ні перейти (М. Олійник); Іноді ..…