охочий[охо́чий]
Уникайте скалькованої форми «бажаючий».
Дані Атласу
Значення
охо́чий -а, -е. 1》 Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось. || у знач. ім. ох о чий, -чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось. || Який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу; добровільний. 2》 до чого і з інфін. Який має особливу схильність до чогось, дуже любить що-небудь. || у знач. ім. ох о чий, -чого, ч. Аматор, любитель чого-небудь. 3》 у знач. ім. ох о чий, -чого, ч. Те саме, що доброволець .
ОХО́ЧИЙ, а, е. 1 . Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який добровільно зголошується на щось. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі (В. Самійленко); На село французки не дуж-то охочі виїздити (Леся Українка); Охочих послухати завжди було багато, і навіть Микита іноді наставляв довгі вуха (П. Козланюк); // у знач. ім. охо́чий, чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось; бажаючий. Ні Хоми, ні Гущі не було. Вони десь щезли. Підпара найшов охочих і послав їх шукати (М. Коцюбинський); // Який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу; добровільний. Цілий тиждень отак Йшла робота охоча (С. Крижанівський). 2. до чого і з інфін. Який має особливу схильність до чогось, дуже любить що-небудь. Я про охочих до мандрівки Давно сказать хотів: Хто дома зледащів, Тому не жаль домівк…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| охо́чій | жін., давальний |
| охо́ча | жін., кличний |
| охо́чій | жін., місцевий |
| охо́ча | жін., називний |
| охо́чою | жін., орудний |
| охо́чої | жін., родовий |
| охо́чу | жін., знахідний |
| охо́чому | чол., давальний |
| охо́чий | чол., кличний |
| охо́чім | чол., місцевий |
| охо́чому | чол., місцевий |
| охо́чий | чол., називний |
| охо́чим | чол., орудний |
| охо́чого | чол., родовий |
| охо́чого | чол., знахідний |
| охо́чий | чол., знахідний |
| охо́чому | сер., давальний |
| охо́че | сер., кличний |
| охо́чім | сер., місцевий |
| охо́чому | сер., місцевий |
| охо́че | сер., називний |
| охо́чим | сер., орудний |
| охо́чого | сер., родовий |
| охо́че | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| охо́чі | множина, знахідний |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…цій жахливій пригоді з вовками я вернув до містечка, ти лишився в себе на селі. Учора ти приїхав до мене, балакав багато на різні теми, був оживлений, говіркий, зацікавлений усім, охочий. Одначе про пережиту подію й про Соню за весь час навіть не згадав. Я розумів тебе дуже добре. Від першої хвилини зустрічі вже знав гаразд. Так треба, так конче треба. її не було,…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger