паліччя[палі́ччя]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПАЛІ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до па́лиця 1. Діти бігали з паліччям Удень за вдовою По улицях та, сміючись... Дражнили Совою (Т. Шевченко); – А для сумних пісень вирізую паліччя восени – з калини... (О. Ільченко); Яке то щастя для арештанта після оглушливого безглуздя і чортячої свистопляски, якої не витримують нерви, дістали раптом тихого, чемного й культурного слідчого, який не розмахує паліччям і кулаками. (І. Багряний); * У порівн. То клацали рушниці, що ними тіні підпиралися, як паліччям (І. Багряний); // Сухе гілля; хмиз. Палахкотить полум'я, тріщить сухе паліччя, розлітаються у всі боки червоні іскри (А. Хижняк).
«паліччя» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 8 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| палі́ччю | сер., давальний |
| палі́ччя | сер., кличний |
| палі́ччі | сер., місцевий |
| палі́ччю | сер., місцевий |
| палі́ччя | сер., називний |
| палі́ччям | сер., орудний |
| палі́ччя | сер., родовий |
| палі́ччя | сер., знахідний |
Літературні засвідчення
В міру, як тахнув бзик мушви, вилітав угору деренькіт залізного паліччя, подібно як вигук флейти вистрілює понад повільну течію оркестри.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)