панок[пано́к]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПАНО́К, нка́, ч., розм. 1. іст. Небагатий поміщик у старій Польщі, Литві, Україні і Білорусії. У декого з своїх громадян він купив кілька наділів, а потім у одного панка невеличкий клаптик землі (Б. Грінченко); Вона бачила в панському дворі гарних дідичів-паничів, але багаті паничі її не сватали, а за бідних економів та польських панків її не дав би батько (І. Нечуй-Левицький); Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство. Не малий буде він панок. На панщину ввесь світ погонить (І. Котляревський). 2. зневажл. Зменш. до пан. Дивляться – їде якийсь панок чи купець в бричці у триконь, добре убраний – у синій чуйці, з кримських смушків шапка (О. Стороженко); – Не тікай, пане, не втечеш!.. Не втечеш – доля доганяє! Стій!.. – Заверещав панок. Гаряче дихання повстанського коня вже обпікало йому спину (О. Довженко).
«панок» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | пано́к | панки |
| Родовий | панка | панків |
| Давальний | панкові / панку | панкам |
| Знахідний | панка | панків |
| Орудний | панком | панками |
| Місцевий | панкові / панку | панках |
| Кличний | панку | панки |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| панки | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
До його хати прийшов гарно вбраний, напарфумлений і навіть підпудрований панок, розкрив блискучий портфель, вийняв якийсь папірець із печатками й на підставі того папірця почав вимагати податок від Максима, як від фахівця-архітекта.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)