парити[па́рити]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
па́рити I -рю, -риш, недок. 1》 перех. Піддавати дії пари, кип'ятку з метою очищення, розм'якшення і т. ін. || розм. Прогрівати, гріти тіло, звичайно з лікувальною метою (гарячою водою, парою і т. ін.). || Обпікати чим-небудь гарячим. || безос. 2》 перех. Приготовляти в закритій посудині за допомогою пари. 3》 перех. Винищувати парою, кип'ятком. 4》 перех. Хльостати гарячим мокрим віником того, хто миється в лазні. 5》 перех. , перен. , розм. Сікти, шмагати. 6》 неперех. Обдавати вологим теплом, спекою. || безос. II -рю, -риш, недок. , перех. Залишати землю під паром ( див. пар I).
ПА́РИТИ ¹ , рю, риш, недок. 1. що. Піддавати дії пари, окропу з метою очищення, розм'якшення і т. ін. В печі горить. Микола парить березове пруття і крутить ужівки (І. Франко); Годувати скотину доводилося майже самою соломою. То він її, щоб поживнішою була, і різав, і парив (Я. Гримайло); // розм. Прогрівати, гріти тіло, звичайно з лікувальною метою (гарячою водою, парою і т. ін.). Я робити добре вмію: піч топлю, руки грію; руки грію, плечі парю (прислів'я); Коли Нур'ялі йшов з дому, .. носила [Горпина] важке каміння й парила ноги в гарячій воді (З. Тулуб); // Обпікати чим-небудь гарячим. Гарбата була дуже гаряча, тож парила Петруся в язик (Л. Мартович); // безос. У Петра в голові помутилося; під саме тім'я мов хто гарячого жару насипав, пекло – парило... (Панас Мирний). 2. що. Приготовляти в закритій посудині за допомогою пари. Парити капусту. 3. що. Винищувати парою, кип'ятком. Парити…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 293
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| паритимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| паритимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| паритимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| паритимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| паритиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| паритимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| паритиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| па́рено | |
| па́рмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| па́рте | наказовий, множина, 2 ос. |
| пар | наказовий, однина, 2 ос. |
| парити | інфінітив |
| парила | минулий, жін. |
| парив | минулий, чол. |
| пари́ло | минулий, сер. |
| парили | минулий, множина |
| паримо | теперішній, множина, 1 ос. |
| парим | теперішній, множина, 1 ос. |
| парите | теперішній, множина, 2 ос. |
| парять | теперішній, множина, 3 ос. |
| парю | теперішній, однина, 1 ос. |
| париш | теперішній, однина, 2 ос. |
| парить | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| парить | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Омоніми
Фразеологізми та сталі вирази
парити парка
Діяти з надзвичайною поспішністю, гарячково, нервуючи. — Скажений! Парка парить, швендяє, аж попару не знайде, чогось товчеться, ще й ображає шляхту докорами,— додав Осінський... (І. Нечуй-Левицький); Хлопці бігали, шукали (Настю), парили парка — як у воду впала. Ні її, ні Соні (С. Васильченко). парити чуба. Посилено, напружено працювати, виконувати що-небудь. — А найпаче добре співає отрок Олексій,— вів своє пан дяк.— А хто парив чуба з ним, хто грюкав та галасував, як брати “фа” та “соль”... га? Дяк Саватій, он хто (М. Лазорський)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…аке прислів’є спіткати? От була би стара з дітьми поплакала, та й годі! Були би бодай не бідували. А так що? Літа вже чоловіка змагають! Мені вже далі за піч лежати та старі кості парити, не волочитися по зарібках! Ох, боже єдиний, боже!.. Постояв я над своїм Іванчиком, та ніколи було стояти. Утер сльози, завив свого синочка у верету та й поніс у село, мов дитину.…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)