паркан[парка́н]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
парка́н -а, ч. Стіна, звичайно дерев'яна, що обгороджує або відгороджує що-небудь; огорожа. Жив и й парк а н — щільна вузька смуга кущів або дерев, яку вирощують із метою відгородити чи обгородити що-небудь.
ПАРКА́Н, а, ч. Стіна, звичайно дерев'яна, що обгороджує або відгороджує що-небудь; огорожа. Була [школа] з ґанком на побілених стовпах і .. обведена, намість плотом, парканом із дощок (Л. Мартович); Обабіч стискали нас дошки й жердини тинів та парканів (І. Муратов); * Образно. Парадний паркан офіційної пропаганди (з газ.). (1) Живи́й парка́н – паркан із спеціально вирощених кущів, невеликих дерев. Біля будинку – шкілка, обведена живим парканом акації (М. Томчаній).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 294
Морфологія
іменник · 18 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | парка́н | парка́ни |
| Родовий | паркана́ / парка́ну | парка́нів |
| Давальний | парка́нові / парка́ну | парка́нам |
| Знахідний | парка́н | парка́ни |
| Орудний | парка́ном | парка́нами |
| Місцевий | парка́ні / парка́нові / парка́ну | парка́нах |
| Кличний | парка́не | парка́ни |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…ою так, як те робить сохатий, рятуючись від смерти, — сторч у груди прямим ударом. Невдалий Пінкертон хекнув, мелькнувши ногами в повітрі, полетів у темряву, з хряском ударився об паркан і звалився десь у сніг. — Не ходи босий! — прошипів люто Гриць, ступнувши слідом. — Стоп! — спинив Григорій. — То — чорнороб. Гайда!!. І, підхопивши доху, що Григорій упустив, під…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger