пасаж[паса́ж]

ПАСА́Ж, у, ч. 1. Торговельна споруда – крита галерея з крамницями з обох боків, що звичайно має виходи на паралельні вулиці. Саша Павленко .. разом із своїм корешем [товаришем] Льонькою Жолудем пробили невелику дірку у вітрині ювелірного магазину в Старому пасажі (І. Микитенко). 2. заст. Коридор, прохід. Довгі коридори [тюрми], залізні східці, що тяглися нагору, привели нас до світлого пасажу, що мав скляний дах, а по обидва боки обшиті залізом дверцята з вічками (Олесь Досвітній). 3. Частина музичного твору, музична фраза з швидким послідовним чергуванням нот від високих до низьких і навпаки. У практиці багатьох наших педагогів вокалу .. всю увагу зосереджено тільки на техніці, тій чи іншій високій ноті, колоратурних пасажах (з наук.-попул. літ.); – Ось він кінчає вальса [грати]. Які гарні останні звороти й пасажі, правда? (О. Кобилянська); Її руки .. з блискавичною швидкістю виконували найскладніші пасажі (О. Іваненко). 4. перен., заст. Раптова подія, несподіваний, дивний поворот справи. [Костомаров:] Чим же, врешті, пасаж отсей скінчився? (С. Голованівський). 5. Окреме місце в тексті книги, статті, що використовується для справлення емоційного ефекту. Цей пасаж письменника викликає в душі цілий світ пережитого (із журн.). (1) Яки́й (що за і т. ін.) паса́ж – вигук з приводу чого-небудь раптового, несподіваного, дивного. – Маріє Іванівно? Що за пасаж! На возі! В товаристві цих гольтіпак? (О. Полторацький).