пауза[па́уза]

па́уза рідко п а вза, -и, ж. 1》 Тимчасова зупинка, перерва в мові або розмові; мовчання, мовчанка. 2》 перен. Взагалі проміжок, зупинка у чому-небудь, між чимсь. || зах. Перерва між уроками в школі. 3》 Перерва в дії, у мові дійових осіб і т. ін. як засіб сценічної виразності, психологічного ефекту. 4》 Ритмічно впорядкована перерва у звучанні музичного твору або якої-небудь його частини і значок на позначення цієї перерви. 5》 Перерва у розмірі вірша, звичайно пропуск ненаголошеного складу.

ПА́УЗА, рідко ПА́ВЗА, и, ж. 1 . Тимчасова зупинка, перерва в мові або розмові; мовчання, мовчанка. – Ну, кажи мені сам, що маю з тобою зробити? Посадить у тюрму?.. Пауза. Тупо дивиться зв'язаний (М. Коцюбинський); – Я вам одверто кажу .. (По павзі). Жаль, дуже жаль мені вашого сина (Г. Хоткевич); Кожне речення, тобто висловлювання, що виражає закінчену думку, обов'язково відділяється на письмі крапкою, а в усній мові паузою (з навч. літ.). 2. перен. Взагалі проміжок, зупинка у чому-небудь, між чимсь. Тут все йде дощ, але з паузами (Леся Українка); У двері хтось постукав .. Після короткої паузи грюкання повторилось (П. Панч); На усій землі широкій Лягла вечірня каламуть. І те, що просто зветься – спокій, На фронті паузою звуть (Л. Дмитерко); // зах. Перерва між уроками в школі. Далі, на паузах, виходячи зі школи або перед початком години, ми заходили в розмови (І. Франко). 3. Перерва в д…