пацьорки[пацьо́рки]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПАЦЬО́РКИ, рок, мн. (одн. пацьо́рка, и, ж.), діал. 1. тільки мн. Намисто. Знайшовся подарунок і для Настиної матері – царгородська парча на керсетку і бірюзові пацьорки з Афона (З. Тулуб). 2. Мотузки, нитки, шнурки, пасма і т. ін. Великі пацьорки спускалися на вуха кучерями (Панас Мирний); У Каленика Романовича фруктових дерев не було перед дімочком, замість цього росла плакуча верба з довгими-довгими пацьорками (І. Сенченко); Пацьорки від фартуха; Зв'язати пацьоркою; // Торочки. Нахмурилась [Тетяна], почала швидко швидко перебирати пацьорки на хустці (С. Васильченко); // Обірвані кінці, частини тканини. Одягнені вони були в якесь дрантя з чужого плеча, на головах мали повстяні капелюхи з м'якими крисами, що звисали вниз пацьорками (П. Колесник); В тунелі шипіли недоглянуті, в пацьорках перфораторні шланги від компресорів (Іван Ле).
«пацьорки» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Літературні засвідчення
Ще на благовіщення ходила ґаздиня до мурашковини і клала туди сіль, булки кавальчик, а відтак свої бовтиці, пацьорки, чепраги і присипала тото все землею аж до Юрія.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)
Вікіпедія
Пацьорки
Пацьо́рки або бранзульєти або бранзолети або кулі або лускавки або надуванці або надуванчики або світлячки — українська назва нагрудної прикраси у вигляді однієї довгої або кількох коротших низок кольорового «дутого» скла. Складалася з намистин ручного або фабричного виготовлення.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B8