перебір[перебі́р]

ПЕРЕБІ́Р, бо́ру, ч. 1. Дія за знач. перебра́ти, перебира́ти і звуки, утворювані цією дією. Дальніх арф незнаний перебір Поетові торкає душу чулу. (М. Рильський); З-за високого густого куща жостеру вчувся мені тихий перебір струн (О. Копиленко); [Терпилиха:] Ти на те ведеш, щоб я не дождала бачити тебе замужем.., сльози і перебори твої положать [покладуть] мене в домовину (І. Котляревський); Лише кібернетика з її можливостями блискавичного перебору варіантів давала надію на успіх (із журн.). 2. Чергування яких-небудь звуків; перестук, передзвін і т. ін. Білявий змазчик виліз з-під коліс, У букси глянув і назад поліз, Загравши молоточком з перебором (Л. Первомайський). 3. Надлишок чого-небудь, узятий понад належну кількість. Дійсні факти і справжні люди не терплять ні перебору, ні недобору (В. Минко). 4. спец. Механізм верстата, що передає обертання від приводного шківа шпинделю і регулює швидкість його обертання. Батько з сином беруться до марудної роботи “накладання основи”: нитки з основи проволікаються крізь зубці в берді та крізь вічка в переборах і присилюються до верстата (Леся Українка). 5. спец. Вид ручного художнього ткання, при якому орнаментальна композиція на тканині виконується шляхом перебирання ниток основи вручну згідно з робочим малюнком. Ткані перебором рушники, різноманітні плахти, смугасті запаски .. дають повну уяву про мистецтво художнього ткацтва на Україні (з наук. літ.).