перевернутися[переверну́тися]

(докон. до перевертатися / див. перевертатися) переверта́тися - а юся, - а єшся, недок. , переверн у тися, -верн у ся, -в е рнешся, док. 1》 Повертатися з одного боку на інший. || Повертатися нижнім боком догори або набік; перекидатися. 2》 перен. Різко, докорінно змінюватися. || Зазнавати змін у свідомості, переживаннях. 3》 на кого , в кого – що , ким , чим , перен. Перетворюватися на що-небудь інше, переходити в інший стан, набирати зовсім іншого вигляду. || Використовуючи чари, ворожбу, перетворюватися в кого-, що-небудь. 4》 тільки док. , перен. Пройти, минути (про час, пору). || Відбутися, трапитися. || Побувати де-небудь, у когось (про всіх чи багатьох); поперебувати. || Побувати в чиїх-небудь руках, стати чиєюсь власністю (про все чи багато чого-небудь). 5》 тільки недок. Пас. до перевертати 1), 2), 4).

(докон. до перевертатися / див. перевертатися) ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕВЕРНУ́ТИСЯ, верну́ся, ве́рнешся, док. 1 . Повертатися з одного боку на другий. Нудиться Кирило Хоць. Ніч, а йому й не спиться. Перевертається під сіряком то на той бік, то на той, аж піл торохтить (А. Тесленко); Чайка линула над морем, переверталася з крила на крило, а Павло Коваль усе махав і махав їй услід вицвілою на сонці безкозиркою (В. Кучер); Перевернувся [Чіпка] а боку на бік, натяг на голову ряднину, – не спиться, та й годі... (Панас Мирний); Данило Багрич прокинувся. Перевернувся з боку на бік (Л. Дмитерко); // Повертатися нижнім боком догори або набік; перекидатися. Порожня діжка з борошна переверталася догори дном, і навіть пилочок не сипався з неї... (М. Коцюбинський); Коли з'їздили в лісі з гори, вдарилося колесо на скруті до сухого пня, а віз перевернувся (Л. Мартович); Розгойданий двома тілами, невеличкий човен захитався в боку на бік і перевернувся (Ю. Збанацький). 2. перен. Різко, докорінно змінюватися. Розмова якось перевернулася у другий бік (Г. Хоткевич); – Чув я про твої перемоги, синку, – почав Повчанський .. – Але кожна палиця має два кінці. Коли б воно навпаки не перевернулося: ти – на турків і на татар, а татари та турки – на нас (З. Тулуб); // Зазнавати змін у свідомості, переживаннях. Іван слухав, мов остовпілий. У його нутрі переверталося щось, рвалося щось, кричало щось, мов жаль, мов тяжкі докори, мов почуття якоїсь вини (І. Франко); Він сидів, низько насунувши брови, і щось складне переверталося у нього в голові (І. Микитенко); Вчитель аж остовпів у дверях, побачивши, як Жежеря по-панібратському поклав руку на ІІаламарчикове плече та туркоче йому на вухо щось облесливе. Миттю у ньому все перевернулося (В. Речмедін). 3. на кого, в кого – що, ким, чим, перен. Перетворюватися на що-небудь інше, переходити в інший стан, набирати зовсім іншого вигляду. Великі світлиці ширшали, довшали, перевертались на Нестеринські яри (І. Нечуй-Левицький); Бороду скинено під ноги. Анрі-Жак із бородатого гнома перевернувся на бравого хлопця (Ю. Яновський); // Використовуючи чари, ворожбу, перетворюватися в кого-, що-небудь. [Мар'яна:] Вони русалки, а я відьма: вони мене бояться. Хочете, я вам зараз перевернусь зозулею! (С. Васильченко). 4. тільки док., перен. Пройти, минути (про час, пору). Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло; І в хутір лихо завернуло, І сліз чимало принесло (Т. Шевченко); Минає день, минає два, Мина за ранком ранок; Безвісну будучність вкрива Таємності серпанок. Перевернувся цілий рік, – Як перш, нема звороту (П. Грабовський); // Відбутися, трапитися. Багато дечого без мене перевернулося [у селі], багато не так стало (Панас Мирний); // Побувати де-небудь, у когось (про всіх або багатьох); поперебувати. А паничів що то в нас перевернулось! Аж роєм коло нашої панночки звиваються (Марко Вовчок); – Вже скільки тих голів перевернулося в Ковалівці, а толку чортма (В. Кучер); // Побувати в чиїх-небудь руках, стати чиєюсь власністю (про все або багато чого-небудь). – Щоб я .. мошеником [шахраєм] через його .. став! Ніколи мошеником не був... Скільки чужих грошей в руках перевернулося, а тут... (Грицько Григоренко). 5. тільки недок. Пас. до переверта́ти 1, 2, 4. Допомагати хворому перевертатися. ◇ Все переплу́талося (поплу́талося, переверну́лося і т. ін.) / плу́тається (переверта́ється) в голові́ (в думка́х) див. весь ¹ ; Душа́ переверта́ється / переверну́лася <�Се́рце переверта́ється / переверну́лося> див. душа́ ; (1) Переве́рнеться (переверну́вся б) у труні́ хто – про обурення, гнів (із згадкою про померлого, причетного до предмета мови). – Ну, скажи, Федю, за що він муку прийняв отаку, голову свою поклав? .. Та він, коли б знав отаке, в труні перевернувся б! (А. Головко); (2) Переверта́тися / переверну́тися в душі́ у кого, кому – кого-небудь дуже вражає щось; хтось дуже хвилюється, страждає і т. ін. Глянув [Данько] у її широко відкриті, такі довірливі очі, і в душі все йому перевернулося од болю (О. Гончар).