переганяти[переганя́ти]

переганя́ти - я ю, - я єш і перег о нити, -ню, -ниш, недок. , перегн а ти, пережен у , пережен е ш, док. , перех. 1》 Йдучи, їдучи, пливучи і т. ін., випереджати, опинятися попереду; обганяти. || перен. Випереджати кого-, що-небудь у рості, ставати вищим від когось, чогось. || перен. Досягати більших порівняно з ким-, чим-небудь успіхів, опинятися попереду когось, чогось у певному аспекті. 2》 Женучи, переміщувати з одного місця на інше (звичайно худобу). || Переправляти з одного місця на інше (автомашини та інші транспортні засоби). || розм. Змушувати кого-небудь змінити місце проживання, перебування або роботу, службу і т. ін. || перен. , розм. Пересувати що-небудь з місця на місце. 3》 Женучи, змушувати перейти, переміститися через який-небудь простір, перепону і т. ін. || рідко . Йдучи, їдучи і т. ін., минати якийсь простір. 4》 Очищати, пересипаючи або пропускаючи через машину (звичайн…

ПЕРЕГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПЕРЕГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПЕРЕГНА́ТИ, пережену́, пережене́ш, док., кого, що. 1 . Йдучи, їдучи, пливучи і т. ін., випереджати, опинятися попереду; обганяти. Три човни, повні молодих хлопців, полинули по воді, доганяючи й переганяючи один одного (І. Нечуй-Левицький); Хмари .. плавали по високому небі, одна одну доганяючи, одна одну переганяючи (Панас Мирний); Візник швидко їхав поряд трамвайної колії, а його щохвилини переганяли новенькі гуркотливі трамваї (О. Донченко); Шведські коні мчали хутко, а наш козацький кінь їх перегнав: примчав раніш од шведів (Ю. Яновський); * Образно. – Тру-ту-ту-у! – все вище і вище підіймає над лісами свою переможну мелодію ріг, вона переганяє братів і тривожно трукає в їхніх головах (М. Стельмах); // перен. Випереджати кого-, що-небудь у рості, ставати вищим від когось, чогось. [Оленка:] Там три дуби один одного переганяє. А бі…