передчуття[передчуття́]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
передчуття́ - я , с. Неясне відчуття того, що може відбутися, настати.
ПЕРЕДЧУТТЯ́, я́, с. Неясне відчуття того, що може відбутися, настати. Макарові Івановичу аж у очах потемніло, аж у п'ятах похололо... От і справдилося його передчуття. От і нещастя!.. (М. Коцюбинський); Тільки упали на землю ночні [нічні] тіні, у мені пробудилась якась незвичайна тривога – якесь передчуття... (С. Васильченко); У передчутті чогось страшного, невідомого Іванко ще дужче пригорнув до себе Роксану і глянув в її обличчя (А. Хижняк); В ряді віршів Тичини починає звучати мотив, який можна назвати передчуттям бурі (з наук. літ.); Передчуттям любові і добра І в ці рази я тішусь та радію! (М. Вінграновський). ○ (1) В (у) передчутті́, у знач. прийм. з род. в. – в очікуванні, очікуючи. В передчутті чогось недоброго ступнув у кімнату рахівника (Григорій Тютюнник); Недарма сьогодні у поганому передчутті тривожилось серце... (М. Стельмах).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | передчуття́ | передчуття́ |
| Родовий | передчуття́ | передчутті́в |
| Давальний | передчуттю́ | передчуття́м |
| Знахідний | передчуття́ | передчуття́ |
| Орудний | передчуття́м | передчуття́ми |
| Місцевий | передчутті́ / передчуттю́ | передчуття́х |
| Кличний | передчуття́ | передчуття́ |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…в, і як на долоні! — вгадувати не лише погоду в найвіддаленіших частинах світу, а й забурення в людській душі, і то далеко чіткіше, ніж за допомогою ворожіння чи найінтенсивнішого передчуття; твердження, за яке Ростик негайно — трохи згодом люди звикли, заспокоївшися, й махнули на винахідника рукою, — мало не заплатив життям, бо Іван Дримба, на якому Росткові замануло…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger