переказувати[перека́зувати]

перека́зувати -ую, -уєш, недок. , переказ а ти, -аж у , - а жеш, док. , перех. 1》 кому , до кого і без додатка . Передавати кому-небудь, сповіщати когось на словах або в листі про доручення, прохання і т. ін. || Сповіщати одну або кількох, багатьох осіб, користуючись засобами технічного зв'язку. Переказувати вітання . 2》 Оповідати, передавати своїми словами почуте або прочитане. || Усно передавати більш або менш вірогідні розповіді про минуле, народні перекази, легенди і т. ін. || Перекладати з однієї мови іншою. || тільки 3 ос. мн. , у знач. вставн. сл. Як кажуть, як розповідають. 3》 Розповідати про що-небудь побачене, пережите або якісь новини; ділитися з ким-небудь своїми думками, почуттями. || перев. з запереч. не, ні. Передавати словами. || Розповідати про все чи більшу частину побаченого, пережитого, про якісь новини і т. ін. 4》 Розповідати що-небудь іще раз; повторювати ті самі слова. 5》 Розповідати все чи багато чого-небудь. 6》 Пересилати гроші поштою, телеграфом, через банк.

ПЕРЕКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док., кому, до кого, що і без дод. 1 . Передавати кому-небудь, доводити до чийого-небудь відома на словах або в листі доручення, прохання і т. ін. Довго ховалася Марта од усіх: .. додому не ходила, переказувала матері через дівчат, що пани не пускають (Грицько Григоренко); Переказує піп через людей до Івана, щоби йшов дожинати (Л. Мартович); Як урадили, так і вчинили. Другого ж таки дня вчителеві не дали дров і сторожем переказали: – Оце щоб шанувався! (Б. Грінченко); – Значить, так, чоловіче добрий, – сказав [Цигуля] до піщанського, – Вітрова Балка теж буде одбиватися. Отак і перекажи (А. Головко); // Доводити що-небудь до відома однієї або кількох, багатьох осіб, користуючись засобами технічного зв'язку. – Це, бачите, невеличкий .. радіотелеграф. Сидячи тут, я переказую свої розпорядження в різні кінці мого маєтку (Ю. Смолич); Тихо, майже пошепки, переказував Марко телефоном на шхуну звістки (М. Трублаїні). 2. Оповідати, передавати своїми словами почуте або прочитане. Отак переказували люди те, що чули, а .. на свої очі ніхто не бачив... (Панас Мирний); Коли Дорошук розумів прочитане, він охоче .. переказував, коли ж нічого не взяв у тямки, не признавався (О. Донченко); Діденко з кишені вийняв листа. – Оцей абзац. – Листів, адресованих не мені, не читаю, – одмахнувсь рукою Ґалаґан. – Перекажіть своїми словами (А. Головко); // Усно передавати більш або менш вірогідні розповіді про минуле, народні перекази, легенди і т. ін. Щоб хоч трохи скоротати час, вони то казки казали, то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої переказували (Панас Мирний); // Перекладати з однієї мови на іншу. До міністра почали підходити ті, що були з комісаром. Вони тисли міністрові руку, говорили привітальні слова й відходили, доки товмач переказував міністрові зміст їхніх промов (Ю. Яновський); Тлумач переказав чужинцеві, що ні тюрки, ні китайці не видадуть його нікому (Олесь Досвітній); // тільки 3 ос. мн., у знач. вставн. сл. Як кажуть, як розповідають. Прізвище “Гопченко” – не родове, родове прізвище було, переказують, “Петренко” (Ю. Яновський). 3. Розповідати про що-небудь побачене, пережите або якісь новини; ділитися з ким-небудь своїми думками, почуттями. Молодиця переказувала усе, що чула, бачила, думала й гадала (Марко Вовчок); Вася спокійно переказує всі пригоди, що трапились з ним у дорозі (М. Трублаїні); Ми відразу поїхали до Дніпра, і там я переказав їм усе, що зі мною трапилось на кінофабриці (Л. Смілянський); * Образно. Дарка не бачить Орисьчиного лиця, але воно не переказало б їй краще мук, які терпить її серце, ніж це роблять її долоні (Ірина Вільде); // перев. із запереч. част. не, ні. Передавати словами. Павлусь і Лелія .. придивлялись до крамниць, там-бо у вікнах було виставлено багато всякого дива .. Всього ані списати, ні переказати, що там було! (Леся Українка); – Гавриш пішов із села ще вдосвіта, а на другий день за Татарськими шпилями заскрекотав кулемет: що тоді робилося в Долині, переказать не можна! (Г. Косинка); // Розповідати про все або більшу частину побаченого, пережитого, про якісь новини і т. ін. – Якби все, як воно було, розказати – за рік би не переказав... (Панас Мирний). 4. Розповідати що-небудь ще раз; повторювати ті самі слова. – Що ти сказав? – Тепер не Петрівка, щоб по двічі переказувати, – жартував Василь... (Панас Мирний). 5. Розповідати все або багато чого-небудь. Ми йшли, а Федір все переказував про свою поїздку до Литви (з газ.). 6. Пересилати гроші поштою, телеграфом, через банк. Землю в Східній Європі розібрали селяни. Фабриканти, хто ще міг, гарячково переказували капітали за кордон (Н. Рибак); Вже за сорок молодиці, а вона – як дівчисько. Вередує. Вибрикує. Гроші їй переказав у Ташкент – назад повернула (І. Муратов).