переконання[перекона́ння]

перекона́ння -я, с. 1》 Дія за знач. переконати , переконувати . 2》 Тверда впевненість, певність у чому-небудь; віра у щось. Мати переконання . Приходити до переконання . 3》 Тверда, міцно усталена думка про що-небудь, погляд на щось. || мн. , які , чиї і без означення . Система, сукупність поглядів; світогляд.

ПЕРЕКОНА́ННЯ, я, с. 1 . Дія за знач. перекона́ти, переко́нувати. Вдале, гармонічне поєднання засобів логічного переконання і емоційного впливу сприяє посиленню дієвості публіцистичного твору (з наук.-попул. літ.). 2. Тверда впевненість, певність у чому-небудь; віра у щось. Леон виговорив усю .. бесіду з таким запалом внутрішнього переконання, що .. успокоїв і потішив своїх слухачів (І. Франко); В народі вже міцно вкоренилося переконання: коли фронтовик, значить людина хороша, проста, не горда (Д. Ткач); Сила переконання – одна з найважливіших властивостей таланту критика, і її слід розвивати (із журн.). 3. Тверда, міцно усталена думка про що-небудь, погляд на щось. Тим міцніше переконання, чим більше воно залежить від почуття (Леся Українка); Взаємини між близькими людьми повинні бути простими – це було його переконання (О. Копиленко); // мн., які, чиї і без означення. Система, сукупніс…