переконуватися[переко́нуватися]

переко́нуватися -уюся, -уєшся, недок. , перекон а тися, - а юся, - а єшся, док. , у чому , із спол. що, як, також без додатка . 1》 Доходити до якогось висновку, думки, рішення, віри у що-небудь на основі якихось доказів, спостережень, роздумів. || Упевнятися в чому-небудь, побачивши на власні очі, відчувши; пересвідчуватися. 2》 тільки недок. Пас. до переконувати .

ПЕРЕКО́НУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕКОНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., у чому, із спол. що, як, також без дод. 1 . Доходити до якогось висновку, думки, рішення, віри у що-небудь на основі якихось доказів, спостережень, роздумів. [Омелян:] Слухай, Юлечко! Я чимраз сильніше переконуюся, що тобі тут годі жити (І. Франко); Дедалі скульптор все більше переконувався в тому, що мусить негайно виїхати звідси (О. Гончар); Переконавшися, що чоловіка не спонукає до бесіди, вмішалася Юрчиха сама до розмови (Л. Мартович); Спочатку йому здалось, що він помилився, що це не його хата .. Він почав роздивлятися, щоб по суміжних будівлях переконатися у власній помилці (О. Довженко); // Упевнятися в чому-небудь, побачивши своїми очима, відчувши; пересвідчуватися. Він ще раз оглядає Галину й переконується, що заради такої молодиці варто було й потрудитися (М. Стельмах); Баби хотіли переконатися, чи попад…