перенестися[перенести́ся]

(див. переноситися) I перенос`итися див. переношуватися . II перен`оситися - о шуся, - о сишся, недок. , перенест и ся, -с у ся, -с е шся, док. 1》 Переходити куди-небудь, несучи, доставляючи когось, щось або переміщатися кудись. || Передаватися усно, поширюватися через покоління людей. || Переводитися (про погляд). 2》 Стрімко, швидко перебігати, переїжджати, перелітати і т. ін. з місця на місце, долаючи щось. || перен. У думках, в уяві примушувати себе опинитися в іншому місці, часі, в інших обставинах і т. ін. 3》 Переміщатися з одного місця на інше. || заст. Переселятися на інше місце проживання, переходити на іншу службу. 4》 перен. Спрямовуватися на що-небудь інше, на когось іншого. 5》 тільки недок. Пас. до переносити .

(див. переноситися) ПЕРЕНОСИ́ТИСЯ див. перено́шуватися . ПЕРЕНО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся, недок., ПЕРЕНЕСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док. 1 . Переходити куди-небудь, несучи, доставляючи когось, щось або переміщатися кудись. Від розвилки діаметр руди вужчає . – Не сьогодні-завтра їй кінець, і нам доведеться переноситись в інше місце [шахти] (Олесь Досвітній); Самієв перекинув її [батарею] на поміч сусідові далеко на лівий фланг, куди зараз перенісся центр бою (О. Гончар); * Образно. Сонце наче заснуло, вітер затих і перенісся з землі на небо (М. Коцюбинський); // Передаватися усно, поширюватися через покоління людей. Десь в далекім Гіндустані .. тисячі літ переносилися [оповідання] з уст в уста (Г. Хоткевич); // Переводитися (про погляд). Погляди зупиняються на ворожій мовчазній висоті, переносяться далі від неї – вліво (О. Гончар). 2. Стрімко, швидко перебігати, переїжджати, перелітати і т. ін. з місця на місце, долаючи щось. На далекому плесі кахкала дика качка, зашелестіла в оситнягу, збила крилами воду і перенеслася над огнем, неначе грудка чорної ріллі (І. Нечуй-Левицький); Верник швидко присів і рвучким стрибком перенісся на край урвища (І. Муратов); * У порівн. Цюкаючи ті дровця, мав [Михайло] надзвичайне вдоволення – так, ніби оце перенісся у свої рідні Казаккаси на батьківське подвір'я (Ю. Збанацький); // перен. У думках, в уяві примушувати себе опинитися в іншому місці, часі, в інших обставинах і т. ін. Погуляймо тепер у просторах свого серця і, минаючи багато міст і сіл, старих багатолітніх курганів, перенесімося в Дубно на Волині (О. Довженко); Дивлячись на цей старий козацький монастир, він перенісся в далекі часи (О. Іваненко). 3. Переміщатися з одного місця на інше. Село було раніше в низині, на гнилих землях,... поступово перенеслося сюди (Ю. Смолич); // заст. Переселятися на інше місце проживання, переходити на іншу службу. Швидко опісля він .. купив дім у Львові і перенісся туди жити (І. Франко); Я став газетярем, видавав і редагував .. щоденний часопис, а відтак перенісся до Чернігівського земства, де служу й досі (М. Коцюбинський). 4. перен. Спрямовуватися на що-небудь інше, на когось іншого. Валєнс знав, що Ганна була коханою Крайнєва, і тому частина його теплих почуттів переносилася і на неї (В. Собко); Тоді ввесь гнів її перенісся на голови друзяків та пособників їхніх (Л. Яновська). 5. тільки недок. Пас. до перено́сити. Катран.., являючи собою перекотиполе, переноситься вітром по степу (з наук. літ.); Вона [плівка] сушиться на барабанах – негативна й позитивна, переноситься з проявочної та фіксажної кімнати до промивочних баків на рамах (Ю. Яновський); Для заспокоєння Гудзій оголосив, що дебати переносяться на завтра (А. Головко). (1) Перено́ситися (поверта́тися) / перенести́ся (поверну́тися) ду́мкою (думка́ми, у думка́х, спо́гадами і т. ін.) на що, куди – знову пригадуючи кого-, що-небудь, уявляти, відтворювати в уяві; думати про кого-, що-небудь. Тому й переносився Матвій своїми думками в далекі забуті дні (Мирослав Ірчан); Це все ще розуміє Фросина, повертаючись в думках до своїх минулих літ і села (М. Стельмах); Повернеться він [Чіпка] до себе думкою, чує, як у голові борюкається острах з надією (Панас Мирний); Мерщій до сина всіма почуттями й думками повернулася [Катря] (А. Головко); Олексій Федорович перенісся спогадами на Дніпропетровщину (М. Шеремет).