перерізати
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
I перер`ізати див. перерізувати . II переріз`ати див. перерізувати .
(див. перерізувати) ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПЕРЕРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., кого, що. 1 . Ріжучи, розділяти навпіл, на частини. Абрум, який на свому [своєму] довгому віку спокійно перерізував горло тисячам курей та гусок, збілів увесь і закричав (М. Коцюбинський); Слуги кинулися до воза, палашами перерізували міцні мотузи, стягали товсті попони і знімали баклаги й барила (О. Довженко); – Може, то така сатана [машина], що й тебе натроє переріже? (Панас Мирний); Зійдемося за стіл, сядемо тісно в крузі, хліб переріжем навпіл, щиро згадаєм друзів (М. Рудь); * Образно. Грім перерізав Сивую хмару (Дніпрова Чайка). 2. перен. Рухатися, переміщуватися упоперек чого-небудь, у поперечному напрямку. В степу, перерізуючи поземкові протяги вітрів, неслися пари автомашин (Іван Ле); Катер мало не стрибав з хвилі на хвилю, гострим носом перерізаючи пінні буруни (В. Собко); Човник перерізав течію й опинився посеред річки (Л. Яновська); // Проходити, пролягати через що-небудь, розділяючи на частини; перетинати поверхню чогось у якомусь напрямі. Перейшов [Демид] по кладці невеличку річечку – струмочок, що перерізував сад, – повернув ліворуч (Б. Грінченко); Глибоку вулицю перерізували високі замети (С. Скляренко); Лівобережну лісостепову частину України приблизно з півночі на південь перерізають великі притоки Дніпра – Ворскла, Псьол і Сула (з наук. літ.); Велика вулиця.., перерізавши місто, виходила в поле (з мемуарної літ.); Хащів тоді вже не буде. Їх переріже залізниця (О. Донченко); // Перетинати обличчя, шию і т. ін. (про зморшки, рубці, шрами). Скільки нових зморщок лягло біля очей, а скільки глибоких болісних перерізали її високе чоло? (Ю. Збанацький); Шрами перерізали шию. 3. перен. Ставати на перешкоді кому-, чому-небудь, перегородивши дорогу, шлях і т. ін. [Грицько:] Тільки що з двору вийшов, мав простувати до крамниці, як перерізують мені дорогу Тхориха з сином (Панас Мирний); Козаки побігли манівцями, глибоким снігом перерізували відступ утікачам (Іван Ле); Раптом передні спинились. З-за вугла [рогу] виплив другий потік і перерізав дорогу (М. Коцюбинський); [Валент:] Досі скрізь цвілим і сірим муром ставала на дорозі обережність. Я не проламувався через мур, .. але тепер знайшов я кружну стежку, що вже тобі шляху не переріже... (Леся Українка). 4. Оволодівати частиною дороги, шляху, позбавляючи супротивника можливості вільно просуватися далі. Оговтавсь ворог від невдач І вже перерізав дорогу (М. Шеремет); Ад'ютант .. ввічливо доповідав, що наші просуваються, що лижники захопили станцію і перерізали єдину дорогу для відступу Торопецькій групі (Григорій Тютюнник); // Припиняти або порушувати зв'язок, сполучення. В глибинах ще ходили ворожі підводні човни. Торпедоносці вели з ними бій. Вони перерізали всі морські комунікації (В. Кучер). 5. тільки док. Убити, ріжучи всіх або багатьох. А ми й зостріли [зустріли] їх і всіх – Княжат, панят і молодих – Всіх перерізали (Т. Шевченко). 6. Різати, нарізати (землю, наділ) заново, по-іншому. – Землеміри, чи що? . . – Атож .. Оце їдемо у ваші краї землю перерізати .. . – Дядько затаїв дух. . – Виходить, переділятимете, так? – ледве тремтливим голосом спитав він (Олесь Досвітній). ◇ (1) Перері́зати хліб, етн. – дати згоду на одруження. – Наталка не гуляє. Вже хліб перерізали – ще на тому тижні (Сл. В. Ужченка).
«перерізати» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 33 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| переріза́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| переріза́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| переріза́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| переріза́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| переріза́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| переріза́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| переріза́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| переріза́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| переріза́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| переріза́й | наказовий, однина, 2 ос. |
| перерізати | інфінітив |
| перерізала | минулий, жін. |
| перерізав | минулий, чол. |
| перерізало | минулий, сер. |
| перері́зали | минулий, множина |
| переріза́ємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| переріза́єм | теперішній, множина, 1 ос. |
| переріза́єте | теперішній, множина, 2 ос. |
| переріза́ють | теперішній, множина, 3 ос. |
| переріза́ю | теперішній, однина, 1 ос. |
| переріза́єш | теперішній, однина, 2 ос. |
| переріза́є | теперішній, однина, 3 ос. |
| перері́жемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| перері́жем | майбутній, множина, 1 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| перерізать | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
перері́зати хліб, етн
Дати згоду на одруження. — Наталка не гуляє. Вже хліб перерізали — ще на тому тижні (Сл. В. Ужченка).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
До заборонених речей належали ще будь-які шматочки скла, бо ними можна перерізати артерії й утекти в смерть, тим самим уникнути слідства та позбавити втіхи тюремного ката або й слідчого перервати ті артерії жертві власними руками.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)