пересип
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПЕРЕ́СИП¹, ПЕРЕ́СПА у, ч. і ж., діал. Природний вал із піску або гальки, який відокремлює затоку від відкритої частини моря чи озера. Відокремлений від Азовського моря вузьким пересипом, Молочний лиман – один з найбільших у південно-східній частині України (з наук. літ.); Те озеро було колись затокою моря; морська хвиля насипала вузьку пересип і неначе греблею одділила здорове, на верстов двадцять, озеро од моря та од лимана (І. Нечуй-Левицький). ПЕРЕ́СИП², у, ч., розм. Стан за знач. пересипля́ти, переспа́ти 3. На порозі появилась Галя. Трохи з пересипу лице її горіло краскою (Панас Мирний).
«пересип» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | пересип | пере́сипи |
| Родовий | пере́сипу | пере́сипів |
| Давальний | пере́сипові / пере́сипу | пере́сипам |
| Знахідний | пересип | пере́сипи |
| Орудний | пере́сипом | пере́сипами |
| Місцевий | пере́сипі / пере́сипові / пере́сипу | пере́сипах |
| Кличний | пере́сипе | пере́сипи |
Омоніми
Літературні засвідчення
Через кілька верстов рибалки пристали до берега і позносили мережі, неводи й посуд на плисковату піскувату пересип.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)